У 2025 році бойова активність на фронті в Запорізькій області значно посилилася. Починаючи з жовтня, кількість російських обстрілів помітно зросла: якщо раніше щодня фіксували близько 500 ударів, то потім їхня кількість сягнула 700. Через це дедалі більше населених пунктів, серед яких і Комишуваха, потерпає від постійних обстрілів. Близько місяця тому був пошкоджений міст через річку Конка, який тепер непридатний для руху транспорту.
У соціальних мережах з’явилося відео, на якому видно, що майже всі будинки на одній із вулиць постраждали від обстрілів. Через загрозу жителі все частіше звертаються по допомогу у евакуації.
Журналістка Inform.zp.ua поспілкувалася із заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області Андрієм Хоменком, який у 2014–2015 роках захищав Маріуполь, а зараз служить у Комишуваській громаді та допомагає місцевим жителям.
«У 2026 році інтенсивність атак ще більше зросла, що й спонукає людей залишати небезпечні населені пункти»
– Нещодавно в соціальних мережах з’явилося відео з Комишувахи, де на одній із вулиць через обстріли пошкоджено майже всі будинки. Яка зараз безпекова ситуація у прифронтовому населеному пункті?
– Наразі ситуація залишається складною. Деякі населені пункти громади дуже потерпають від обстрілів, зокрема з авіації — ворог застосовує керовані авіабомби (КАБи, прим. авт.). Також є загроза ударів безпілотників. І КАБи, і дрони долітають до населених пунктів, через що страждає цивільне населення.
Саме тому евакуаційні заходи намагаємося проводити або рано-вранці, або за несприятливих погодних умов, коли є більше шансів зробити це безпечніше. Якщо ж чекати немає можливості, то евакуацію організовуємо негайно, адже цивільні люди дуже страждають від обстрілів. Головне наше завдання — якнайшвидше й максимально безпечно вивезти людей із місць, де перебування становить загрозу для життя.
– Скільки людей наразі проживає у Комишуваській громаді та скільки з них — дітей?
– У Комишуваській громаді на сьогодні проживає 1445 людей із 839 родин. Серед них — 310 дітей (загальна кількість населення громади до повномасштабного вторгнення становила 12 510 осіб, прим.авт.).
– Якщо порівнювати 2024, 2025 та 2026 роки, як за цей час змінилася безпекова ситуація в громаді?
– Якщо порівнювати 2024, 2025 та 2026 роки, то безпекова ситуація поступово погіршувалася. Наприклад, у 2026 році з Таврійської та Комишуваської громад уже евакуювали близько 234 людей.
Загострення ситуації почалося приблизно у листопаді 2025 року. Тоді, через значне погіршення безпекової ситуації, з Таврійської громади проводили примусову евакуацію родин із дітьми. Згодом небезпека почала поширюватися і на Комишуваху.
Якщо раніше ми переважно проводили роз’яснювальну роботу і спонукали людей, особливо родини з неповнолітніми дітьми, виїжджати у безпечніші місця, то зараз ситуація змінилася. Через частіші ворожі обстріли, зокрема застосування керованих авіабомб, люди дедалі частіше самі звертаються по допомогу для евакуації.
Телефони, які ми залишали під час роз’яснювальних бесід, тепер активно використовуються — працівники поліції отримують багато дзвінків, домовляються з людьми та організовують евакуаційні заходи. У цій роботі нам також значно допомагає капеланський патруль.
Тож кількість звернень і евакуйованих осіб зростає. Якщо у 2024 році люди майже не виїжджали, то наприкінці 2025 року обстріли почали змушувати їх замислюватися про евакуацію. А у 2026 році інтенсивність атак ще більше зросла, що й спонукає людей залишати небезпечні населені пункти.
– Чи можете навести статистичні дані щодо кількості пошкоджених об’єктів на території Комишуваської громади?
– Приліт керованої авіабомби може спричиняти значні руйнування. Наприклад, унаслідок одного удару у 10–20 будинках можуть повилітати шибки, зірватися шифер або інше покриття з дахів, а ще кілька будівель можуть бути повністю зруйновані. Крім того, пошкодження можуть отримати й інші об’єкти — господарські споруди чи будівлі поруч.
Тому назвати точну кількість пошкоджених об’єктів доволі складно — масштаби руйнувань можуть суттєво відрізнятися після кожного обстрілу.
«Бувають звернення щодо сімейних конфліктів або суперечок між сусідами. Однак зараз більшість викликів пов’язані саме з фіксацією наслідків обстрілів та допомогою в евакуації мешканців»
– З якими питаннями або проблемами мешканці Комишуваської громади найчастіше звертаються до поліції?
– Найчастіше мешканці звертаються до поліції після обстрілів, коли відбувається пошкодження майна. У таких випадках фіксацією наслідків займаються працівники Національної поліції. Люди звертаються за роз’ясненнями, подають заяви, після чого всі звернення реєструються в нашій базі.
На місце виїжджає слідчо-оперативна група, правоохоронці опитують людей, приймають заяву та видають заявнику корінець-повідомлення. Після цього слідчий проводить огляд місця події і фіксує наслідки обстрілів та інші обставини.
Також люди звертаються за консультаціями щодо евакуації: як і куди можна виїхати, чи є можливість отримати допомогу з розселенням. Якщо у людей є родичі чи знайомі, до яких вони можуть поїхати, ми допомагаємо з організацією виїзду. У разі потреби їх евакуюють службовим транспортом.
Якщо ж людині нікуди їхати, її доставляють до хабу розселення. Там проводять первинну реєстрацію, оформлюють необхідні документи та надають пакет документів, після чого людей можуть розселити в інших місцях.
Крім того, бувають звернення щодо сімейних конфліктів або суперечок між сусідами. Однак зараз більшість викликів пов’язані саме з фіксацією наслідків обстрілів та допомогою в евакуації мешканців.
– Наразі в Комишувасі не запроваджена примусова евакуація. Чи проводять правоохоронці роз’яснювальну роботу з місцевими жителями щодо безпеки? І чи радите ви людям евакуюватися з огляду на посилення обстрілів?
– Поліцейські на постійній основі проводять роз’яснювальну роботу як у Таврійській, так і в Комишуваській громадах. Насамперед людей інформують про небезпеку вибухонебезпечних предметів — уламків боєприпасів, нерозірваних снарядів або дронів, які могли впасти й не здетонувати. Мешканцям пояснюють, що такі предмети не можна чіпати, адже вони становлять серйозну загрозу для життя і здоров’я.
Окрему увагу приділяємо родинам із дітьми, адже діти мають перебувати у безпечних умовах. Ми роз’яснюємо батькам можливості виїзду з небезпечної території та, за потреби, допомагаємо організувати евакуацію.
Також проводимо роботу з людьми похилого віку та маломобільними мешканцями. Усім надаємо необхідні роз’яснення, а за їхнім бажанням організовуємо евакуаційні заходи, щоб люди могли виїхати у більш безпечні населені пункти.
Для довідки: станом на січень 2026 року у Запорізькій області оголошено обовʼязкову евакуацію 395 сімей з дітьми із населених пунктів Кушугумської та Тернуватської громад. Рішення було прийнято на прохання військових.
Зокрема, 383 родини з дітьми будуть евакуйовані із селища Кушугум Кушугумської громади. Ще 12 – із сіл Бойкове, Любицьке та Барвінка Тернуватської громади.
«Випадків, коли просто залишають тварин напризволяще, практично немає»
– Чи часто мешканці Комишуваської громади звертаються до поліції з проханням допомогти з евакуацією до більш безпечних населених пунктів?
– Якщо проаналізувати звернення мешканців, то під час відносного затишшя кількість викликів щодо евакуації менша. Коли ж відбувається загострення обстрілів, звернень стає значно більше.
Люди, які вже прийняли рішення залишити небезпечну територію, спершу збирають речі, організовують вивезення майна, а потім звертаються до поліції, коли готові до евакуації.
Отже, випадки різні, але загалом практика показує: після прильотів кількість викликів зростає, а під час затишшя — зменшується. Робота з мешканцями ведеться постійно, незалежно від обстановки, щоб забезпечити їхню безпеку.
– Можете детально пояснити алгоритм евакуації для мешканців? Куди потрібно звертатися, що слід зробити і як відбувається весь процес?
– Найпростіший спосіб організувати евакуацію — звернутися за телефоном на 102. Людина повідомляє оператору адресу, ПІБ (прізвище, ім’я та по батькові, прим.авт.), контактний номер і про бажання евакуюватися, а також може попросити, щоб із нею зв’язався поліцейський офіцер громади для консультації.
У нашій громаді працюють поліцейські офіцери на постійній основі: вони підтримують комунікацію з мешканцями, органами місцевої влади та ЦНАПами, надають роз’яснення та консультації. Після отримання звернення оператор 102 передає дані до відділення поліції: ПІБ, адреса, телефон, кількість осіб у сім’ї, наявність дітей або маломобільних людей, кількість речей — все це необхідно для організації евакуації та підбору транспорту.
Евакуацію можна провести як службовим транспортом поліції, так і за допомогою громадських організацій. Також мешканці можуть звертатися до сільради або ЦНАПу для отримання роз’яснень. Вся інформація про порядок евакуації доступна у вільному доступі на території громади через оголошення та інформаційні листівки.
Таким чином, якщо людина хоче евакуюватися, проблем із отриманням консультації та організацією виїзду немає. Єдине, що іноді хвилює мешканців — хто буде доглядати за їхнім майном під час від’їзду.
– Деякі мешканці бояться залишати свої домівки через ризик розкрадання майна. Чи здійснюється нагляд за будинками людей, які виїхали?
– Перед тим, як мешканці виїжджають, ми проводимо з ними роз’яснювальну роботу щодо того, як максимально зберегти своє майно. Територія громади велика (площа територіальної громади — 531.0 км², прим. авт.), але патрулювання здійснюється цілодобово, наряди слідчо-оперативної групи та два поліцейські офіцери громади постійно перебувають на місцях. До заходів безпеки також долучаються старости населених пунктів та голова громади.
Якщо виїжджає одна родина, сусіди часто домовляються приглядати за майном. Крім того, люди залишають контактні телефони, і поліція може зв’язатися з ними у разі потреби. Проводяться профілактичні заходи, аби запобігти крадіжкам та незаконним проникненням.
Звісно, неможливо гарантувати абсолютну безпеку — завжди залишається людський фактор. Однак випадки, коли хтось намагався незаконно проникнути в будинок виїхавших мешканців, надзвичайно рідкісні. Більшість людей у громаді допомагають одне одному і повідомляють поліцію, якщо помічають щось підозріле. Загалом ми робимо все можливе, щоб забезпечити безпеку майна під час евакуації.
– Ви, напевно, часто спілкуєтесь із місцевими жителями. Чи діляться вони з вами своїми страхами або причинами, через які поки не хочуть виїжджати?
– Багато мешканців пов’язують своє життя з домівкою та господарством: у них є городи, кури, гуси, корови, домашні тварини. Коли їм кажуть про евакуацію, вони розуміють небезпеку, але водночас думають: «Як я можу залишити все це?» Особливо це стосується людей похилого віку. Вони переживають, що на новому місці буде складно облаштуватися: як жити, як дбати про господарство, де отримувати соціальні виплати, як організувати тепло та гарячу воду і що робити з тваринами.
Тому багато людей намагаються забрати із собою домашніх улюбленців, що створює додаткові складнощі з переселенням, доглядом та кормом. Звиклі до свого життя, люди часто відкладають евакуацію, поки небезпека не стає безпосередньою, наприклад, коли обстріли наближаються до їхніх сусідів або на сусідніх вулицях.
Молоді люди мобільніші та більш підготовлені, тому швидше погоджуються на евакуацію, тоді як пенсіонери та ті, у кого є господарство, довго вагаються через прив’язаність до дому та турботу про тварин. Власне, ці фактори часто визначають, чому деякі мешканці ще не хочуть залишати свої домівки.
– Ви вже торкалися теми домашніх тварин. Мене цікавить, куди діваються свійські тварини під час евакуації? Зрозуміло, що неможливо евакуювати всіх — наприклад, корову чи свиню, — але чи багато тварин залишаються на території?
– Люди намагаються вирішувати питання свійських тварин різними способами. Хтось продає тварин перед евакуацією, хтось передає їх родичам або знайомим, які можуть доглядати за ними, а хтось знаходить житло, де можна продовжувати вести господарство.
Випадків, коли просто залишають тварин напризволяще, практично немає. Мешканці максимально дбають про своїх тварин і намагаються передати їх у надійні руки, навіть безкоштовно, щоб тварини не залишилися без нагляду після свого від’їзду.
– І наостанок, що б ви хотіли порадити мешканцям Комишувахи? Чи маєте до них якесь звернення?
– Я би порадив мешканцям Комишувахи уважно оцінювати безпекову ситуацію та не наражати себе і своїх рідних на небезпеку. Це не означає, що потрібно панікувати або залишати все без підготовки, але кожен повинен самостійно вирішити, який рівень ризику для нього прийнятний.
Якщо територія, де вони мешкають, сильно страждає від обстрілів, дронів чи авіаударів, варто подумати про більш безпечне місце — наприклад, переїзд до родичів у іншому місті або повну евакуацію. Кожен приймає рішення індивідуально, але головне — дбати про власну безпеку та безпеку близьких.
Якщо потрібна консультація або допомога з евакуацією, достатньо зателефонувати на 102 та залишити заявку. Поліція надасть усю можливу підтримку і забезпечить безпечний виїзд. Головне — дотримуватися заходів безпеки та не залишатися нараженими на небезпеку.
Авторка: Оксана Щербина
Нагадаємо, у прифронтовому населеному пункті Комишуваха діє пересувне відділення №21 «Укрпошти».
Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас! 
Підтримати: за посиланням
Сообщение Евакуація в Комишувасі 2026: скільки людей виїхало та чи фіксують мародерство появились сначала на inform.zp.ua.