Переговорники Ради ЄС і Європарламенту погодили нові правила повернення мігрантів, які не мають права залишатися в Євросоюзі. Закон має прискорити депортації, запровадити єдиний європейський ордер на повернення та дозволити створення центрів повернення у третіх країнах. Про політичну домовленість повідомили Politico та El País.
Остаточно закон ще мають формально схвалити Європарламент і Рада ЄС. Нові правила є частиною ширшого перегляду міграційної політики Євросоюзу та мають доповнити Пакт про міграцію і притулок. За даними Єврокомісії, нова система повернення має зробити процедури швидшими, простішими та ефективнішими для громадян третіх країн, які незаконно перебувають у ЄС після рішення про повернення.
Комісія ще у 2025 році пропонувала замінити чинну директиву 2008 року новим регламентом, який буде напряму застосовуватися в країнах ЄС. Один із ключових елементів реформи – європейський ордер на повернення. Він має уніфікувати рішення про депортацію та допомогти країнам ЄС визнавати й виконувати рішення, ухвалені іншою державою-членом.
У Раді ЄС пояснювали, що це має закрити можливість уникати повернення через переїзд до іншої країни Євросоюзу. Новий регламент також передбачає жорсткіші обов'язки для людей, які отримали рішення про повернення. Вони мають співпрацювати з органами влади, залишатися доступними для процедур, надавати документи або біометричні дані та не перешкоджати процесу повернення.
У разі відмови від співпраці країни ЄС зможуть застосовувати санкції. У позиції Ради ЄС згадувалися, зокрема, відмова або скорочення окремих виплат, відкликання дозволу на роботу, а також кримінальні санкції, включно з ув'язненням. Найбільш суперечлива частина домовленості – можливість створювати так звані центри повернення у третіх країнах.
Ідеться про країни поза ЄС, з якими Євросоюз або окремі держави-члени укладуть угоди чи домовленості про прийом людей, які не мають права залишатися в ЄС. За позицією Ради ЄС, такі домовленості можуть укладатися лише з країнами, де дотримуються міжнародні стандарти прав людини та принцип невислання до місця, де людині може загрожувати небезпека. Центри можуть працювати як транзитний пункт перед подальшим поверненням до країни походження або як кінцевий пункт повернення.
El País пише, що погоджений текст відкриває шлях до відправлення в такі центри також сімей із неповнолітніми, навіть якщо вони не мають зв'язку з країною, до якої їх направляють. Водночас Європарламент у своїй переговорній позиції передбачав, що неповнолітніх без супроводу не можна відправляти за такими домовленостями. Реформа має і політичне значення.
ЄС намагається підвищити частку фактичних повернень після рішень про депортацію. За даними El País із посиланням на Eurostat, у 2025 році наказ залишити ЄС отримали майже 492 тис. громадян третіх країн, але фактично повернули близько 135 тис., тобто приблизно 28%. Для України ця новина важлива як сигнал про подальше посилення міграційної політики в Європі.
Нові правила напряму стосуються насамперед людей без законних підстав для перебування в ЄС, а не українців із чинним тимчасовим захистом. Але загальний тренд на жорсткіший контроль, швидші процедури повернення та активнішу співпрацю з третіми країнами може впливати на міграційну політику ЄС загалом. Правозахисні організації критикують реформу через ризики тривалого утримання, недостатніх гарантій у третіх країнах і можливого послаблення права на ефективне оскарження.
Прихильники змін наполягають, що без дієвого механізму повернення міграційна система ЄС втрачає довіру та створює додаткове навантаження на країни-члени. За матеріалами: Politico, El País, Рада ЄС