Угорщина домагається для себе виключення з американських заходів проти найбільших покупців російських енергоресурсів. Будапешт хоче уникнути підвищених мит на період, поки країна скорочує залежність від поставок нафти і газу з Росії. Про це повідомив голова комітету із закордонних справ парламенту Угорщини Мартон Хайду.
Хайду розповів, що порушив це питання на переговорах у Вашингтоні з представниками республіканської більшості Палати представників США. Окрім можливих мит сторони обговорювали подальшу міжпарламентську співпрацю двох країн. За словами депутата, американські заходи, що готуються, становлять ризик для Угорщини через збереження залежності країни від російських енергоресурсів.
Хайду заявив, що партія «Тиса» визнає пов'язані з цим ризики і має намір продовжувати диверсифікацію поставок, однак для переходу на альтернативні джерела потрібен час.«Я попросив наших американських партнерів сприяти тому, щоб Угорщина була звільнена від дії цього закону, а також щоб Сполучені Штати підтримали зусилля нашої країни з диверсифікації енергопостачання», — написав Хайду. Ідеться про Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.
Напередодні, 16 вересня, Палата представників погодилася із сенатською редакцією документа: за проголосували 262 конгресмени, проти — 159. Раніше, 7 серпня, цю версію законопроєкту Сенат схвалив 86 голосами проти 11. Тепер документ очікує на рішення президента Дональда Трампа.
Адміністрація Трампа ще влітку підтримала сенатську редакцію законопроєкту. В офіційній заяві Білого дому йшлося, що в разі надходження документа президенту його радники рекомендують підписати його. При цьому адміністрація особливо підтримала збереження за президентом широких повноважень щодо надання виключень.
Мито може сягати 100%Одна з ключових норм законопроєкту стосується держав, які продовжують закуповувати російську нафту і газ. Протягом 30 днів після набрання законом чинності президент США має встановити додаткове мито у розмірі до 100% на товари з країн, які підпадають під визначені в документі критерії. Важливо, що йдеться не про мито безпосередньо на російську нафту чи газ, а про товари, які імпортуються Сполученими Штатами з відповідної країни.
Під цей механізм може потрапити держава, яка після закінчення 30 днів з моменту набрання законом чинності продовжить нові закупівлі російської нафти чи газу і водночас входила до п'ятірки найбільших імпортерів цих енергоресурсів за попередні 12 місяців. Друга підстава — потрапляння до п'ятірки країн, які американська влада вважатиме найбільшими учасниками обходу санкцій щодо російської нафти. Таким чином, законопроєкт не запроваджує однакове 100-відсоткове мито автоматично для всіх держав, які продовжують купувати російські енергоресурси.
Американській адміністрації належить визначити країни, що підпадають під установлені критерії, а розмір тарифу може становити від більше ніж нуля до 100%. В остаточній сенатській редакції Угорщина за назвою не вказана. На етапі розгляду в Палаті представників демократи пропонували поправку, яка прямо перелічувала б Китай, Індію, Туреччину, Азербайджан, Угорщину, Словаччину, ОАЕ, Сінгапур, Казахстан і Киргизстан серед держав, які потенційно підпадають під тарифи.
Однак комітет з регламенту Палати представників не допустив цю поправку до розгляду на пленарному засіданні. У законі передбачено способи отримати виключенняДля Угорщини принципове значення мають кілька застережень у тексті документа. Окреме виключення передбачено для імпорту російського природного газу: мито не повинно застосовуватися з цієї підстави, якщо відповідна країна закуповувала менше ніж 15% загального російського експорту газу і при цьому зробила суттєві кроки для скорочення таких поставок.
Крім того, законопроєкт дає президенту США право звільнити від дії будь-якого з передбачених ним тарифів конкретну країну. Перед наданням такого виключення президент повинен письмово підтвердити Конгресу, що рішення відповідає національним інтересам Сполучених Штатів, і пояснити його підстави. Саме цей механізм потенційно дозволяє Вашингтону вивести Угорщину з-під дії мит, навіть якщо вона формально відповідатиме критеріям закону.
Хайду почав домагатися такого рішення ще до остаточного проходження законопроєкту через Конгрес. Під час поїздки до Вашингтона в липні він обговорював можливі тарифи з представниками обох американських партій. Тоді депутат заявляв, що Угорщина вже почала скорочувати односторонню залежність від російських енергоносіїв, і просив американських законодавців не вводити проти країни обмеження в період перебудови її енергопостачання.
За словами Хайду, американські співрозмовники тоді демонстрували розуміння позиції Будапешта, але водночас очікували від Угорщини реального скорочення залежності від російських поставок. Публічних домовленостей про надання Угорщині виключення поки не оголошувалося. За матеріалами: Мартон Хайду, Палата представників США, текст законопроєкту, MTI