У березні кореспондент 061 поїхав до Сумської області і дізнався, як Європейський Союз розвиває українські громади, підтримує місцевий бізнес та продовжує роботу у напрямку освіти. Минулого тижня 061 опублікував перший матеріал з цієї серії – «Децентралізація на Сумщині: як розвивається Краснопільська ОТГ» і розповів, як розвивається адміністративна реформа на прикладі селищної громади на північно-східній окраїні України. У новому матеріалі ми розкажемо про велике вітчизняне підприємство, яке вже тривалий час експортує до країн Європейського союзу, та закордонну допомогу малому і середньому бізнесу, який лише готується виходити на закордонний ринок.
Як найбільший в України виробник керамічної цегли підкорює ринки ЄС
«Керамейя» – це підприємство, яке займається випуском клінкеру – одного з найміцніших видів цегли. До створення цього заводу керамічні будматеріали до України імпортували з країн Європи, де цей продукт є дуже популярним серед споживачів. Української альтернативи не було, а тому вибір продукту для виробництва був очевидним.
«Я завжди повторюю: ми починали завод не з нуля, а з мінуса. Виробничі потужності підприємства розміщуються на території промислового майданчика, де в свій час Радянський Союз робив запчастини для підводних човнів. Коли ми потрапили сюди, побачили лише купу сміття, – згадує генеральний директор підприємства Іван Телющенко. У створення підприємства на Сумщині інвестував американський фонд прямих інвестицій Horizon Сapital. – Ми пишаємо тим, що організували виробництво керамічних будматеріалів за рекордний термін. Ми почали виробляти продукцію вже через 12 місяців після початку будівництва першої лінії по виробництву клінкерної керамічної цегли, у квітні 2008 року. Сьогодні «Керамейя» є лідером по обсягу та асортименту не лише в Україні, але і серед країн Європи».
Щоб вийти на повну виробничу потужність – 30 мільйонів штук цегли на рік, – заводу треба було всього два місяці після випуску першої партії продукції. Вже через три роки завод потребував збільшення обсягів виробництва. Для цього «Керамейї» вдалося отримати кредит у розмірі 10 мільйонів від Європейського банку реконструкції та розвитку.
«Як відомо, у ЄБРР дуже жорсткі вимоги до проекту. Проводиться оцінка прозорості компанії, компетентності її менеджменту, а також реальна оцінка ризиків. Наша компанія виконала всі фінансові та природоохоронні критерії, – розповідаєголовний бухгалтер підприємства Валентина Адамова. – Кредит Європейського банку дозволив розпочати будівництво другої лінії з виробництва клінкерної керамічної цегли.В результаті ми збільшили свої обороти та обсяги експортних відвантажень. У зв’язку з відкриттям нової лінії більше 100 людей отримали роботу. Важливо сказати, «Керамейя» достроково погасила свої зобов’язання по кредиту. А консультативна підтримка Європейського банку зробила нашу компанію сильнішою, конкурентоспроможною на місцевому та міжнародному ринку».
Двома роками раніше «Керамейя» розпочала свій шлях на експортні ринки. У 2009 року підприємство успішно завершило сертифікацію в системі держав Євросоюзу, отримавши Сертифікат системи контролю виробництва, і почало продавати свою продукцію у Росії, Казахстані, Білорусі та Литві.
«До 2014 року розташування на кордоні України з Росією відкривало нам широкі ринки нашого північного сусіда. З кожним роком ми відправляли все більше продукції до країн колишнього Радянського Союзу. Але після початку війни, компанія почала пошук нових ринків збуту, передусім, у країнах Європейського Союзу, – розповідає керівник відділу експорту компанії «Керамейя» Дмитро Калємі. – Там клінкерна кераміка дуже популярна, як будівельний матеріал. В Європі працює більше 200 заводів, які вироблять аналогічну продукцію. Там найбільший попит, але водночас і найбільша конкуренція».
«Керамейя» розпочала свою діяльність на ринках ЄС з пошуку дистриб’юторів, які займаються аналогічною продукцією і розуміють особливості ринку. Партнерів шукали на найбільших будівельних виставках Європи: у Познані (Польща), Мюнхені (Німеччина), Бухарест (Румунія), Вільнюс (Литва) тощо.
«Ми зробили такі висновки. По-перше, Європа підготовлена до використання клінкерної кераміки. По-друге, в Європі цінують гарний сервіс. Жоден клієнт в ЄС не буде чекати на продукцію, яка буде їхати з України – де триває війна, з Сумщини, яка знаходиться на кордоні з Російською Федерацією. Саме тому у 2015 році ми відкрили у Люблінському воєводстві (Польща) підрозділ нашої компанії, де можемо накопичувати свою (вже розмитнену) продукцію на території Європейського Союзу», – розповідає керівник відділу експорту компанії Дмитро Калємі, – Кожного року «Керамейя» відкриває нові експортні ринки: дуже великий потенціал ми бачимо в Румунії. Ця країна, як новий член ЄС, друга після Польщі за темпами розвитку за всіма показниками. Минулого рокуми відкрили для себе ринок Данії, проводимо переговори з німецьким дистриб’ютором».
Сьогодні компанія «Керамейя» виробляє 100 мільйонів штук умовної цегли. Такі показники роблять її одним з найпотужніших виробників керамічних будматеріалів в Європі.
Європейські гроші для українського бізнесу
Європейський Союз всіляко підтримує розвиток малого та середнього бізнесу в країнах Східного партнерства і, зокрема, Україні. Фінансову допомогу, інформаційні консультації, навчання та тренінги ЄС пропонує в рамках в рамках ініціатив та програм EU4Business, COSME, Горизонт 2020.
У 2017 році у Сумах в межах ініціативи EU4Business(«ЄС для бізнесу») відкрився центр інформаційної підтримки бізнесу.
«У країнах Східного партнерства (Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна) частка підприємств малого та середнього бізнесу складає 90% від загальної кількості підприємств. У «східних партнерів» малий та середній бізнес створює 50% робочих місць, в розвинених країнах Європейського Союзу – близько 70%, – розповідає керівник центру інформаційної підтримки бізнесу в Сумах Тарас Савченко. – Малі та середні підприємства є основою економіки будь-якої розвиненої країни. Але в Україні, зокрема, такий бізнес ще не реалізував свій потенціал – ні по кількості робочих місць, ні по фінансовим показникам. Саме тому Європейський Союз готовий підтримувати розвиток підприємництва в Україні та інших країнах Східного партнерства».
Ініціатива EU4Businessмає допомогти малим та середнім підприємства вирішити проблеми, які заважають їм розвиватися: потреба у фінансуванні, бюрократія та складне регуляторне середовище, недостатність знань та навичок щодо ведення бізнесу, труднощі доступу до нових ринків.
«На подолання таких чотирьох недоліків і спрямована ця ініціатива. З допомогою проектів, які реалізуються в межах EU4Business, малий та середній бізнес розширює доступ до знань (проведення різноманітних форумів, надання консультативних послуг, консалтингової та технічної підтримки, проведення спеціалізованих тренінгів), розширює доступ до європейських ринків (участь у виставках, програмах підтримки експорту, створення можливостей для налагодження зв'язків та організація торгових делегацій до ринків ЄС, що дозволить збільшувати експорт та отримувати вигоду від угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС), отримує вдосконалення державної політики та регуляторного середовища, а також можливість залучити додаткове фінансування та інвестиції», – каже Тарас Савченко.
У рамках ініціативи EU4Businessпрацюють 43 проекти в країнах Східного партнерства, які реалізуються на регіональному та двосторонньому рівнях. Загальний портфель підтримки ЄС у рамках EU4Business, можна прочитати на сайті ініціативи, складає майже 320 мільйонів євро. Ці інвестиції допомогли додатково залучити понад 1,96 мільярдів євро у вигляді кредитів, наданих банками-партнерами для малих та середніх підприємств у регіоні.
«EU4Business охоплює великий перелік напрямків: EastInvest 1 та EastInvest 2, FORBIZ, «EU4Business: від стратегії до дії», а також «EU4Business: Мережа центрів підтримки бізнесу», який розпочався у 2016 році і буде тривати до 2020 року в Україні, – розповідає Савченко. – Тож центр інформаційної підтримки бізнесу в Сумах – це лише один з багатьох проектів EU4Business в Україні. Важливо зрозуміти: наша функція не давати кредити бізнесу, а надавати інформаційні послуг. Наприклад, організовувати тренінги, заходи, надавати якісну інформацію, зводили підприємства, у яких є запит на інформацію з тими проектами, які володіють цими знаннями. Бізнес Сумської області активно користується такою можливістю».
За словами Тараса Савченка, складністю роботи центру інформаційної підтримки бізнесу є недостатньо позитивний соціально-економічний фон у державі. Зважаючи на те, що Сумщина знаходиться на кордоні з Росією, місцевим підприємствам буде дуже важко знаходити нові ринки збуту, як в Україні, так і в ЄС. Другою проблемою керівник центру називає небажання підприємців інвестувати у власну освіту.
У рамках ініціативи EU4Business малі та середні підприємства України отримали кредити від банків-партнерів на суму понад1,96мільярдів євро. Таким чином Європейський Союз сприяв створенню понад28тисяч робочих місць, 66 тисяч малих та середніх підприємств скористалися допомогою ЄС, а 11 тисяч людей пройшли навчання.
«Після початку роботу мережи центрів інформаційної допомоги бізнесу, напевно, ці показники зросли. Лише у Сумах за минулий рік навчання близько 1000 людей відвідали наші інформаційні заходи», – каже керівник центру інформаційної підтримки бізнесу.
Як бізнес переїжджає з великих міст у громади
У матеріалі «Децентралізація на Сумщині: як розвивається Краснопільська ОТГ» кореспонденти 061 розповідали, як розвивається адміністративна реформа на прикладі селищної громади на північно-східній окраїні України.
Однією з найбільш успішних на Сумщини є Краснопільска селищна об’єднана територіальна громад.. За підтримки Європейського Союзу, зокрема програм «U-LEAD з Європою» та Спільного проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», в Краснопіллі запрацював створений за усіма європейськими стандартами новий сучасний ЦНАП.
«Краснопільська селищна громада унікальна. Це – прикордонна громада. Місцева команда розуміє, що в найближчі роки серйозний іноземний інвестор сюди не прийде з відомих нам причин. А тому їм потрібно шукати внутрішні інвестиції. Для цього у Краснопільській ОТГ розвивають сервісні функції: медицину, адміністративні послуги, займаються співпрацею з бізнесом, – розповідає директор Сумського Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Хоруженко. – Вже сьогодні багато підприємств з Сум реєструються у цій громаді, тому що там голова не вимагає хабарів, не треба платити «відкати», а всі папери зроблять за 2 години у ЦНАПі».
Текст – Андрій Вавілов, фото – автора та прес-служби компанії «Керамейя»
Запорожье громада ЕС Европейский Союз Европа бизнес деньги инвестиции