Запорізька волонтерка Олена Шевчук розповіла, як “Запорозькі берегині” допомагають госпіталю
Сьогодні, в Міжнародний день подяки волонтерам, у пресцентрі обласної організації НСЖУ відбулася зустріч з журналістами, які в ці нелегкі часи займаються волонтерською діяльністю.
Як зазначила відповідальний секретар облорганізації НСЖУ Валентина Манжура, сьогодні багато представників ЗМІ допомагають нашим військовим, тероборонівцям, забезпечуючи наших захисників необхідним спорядженням, медикаментами та продуктами харчування.
Серед “янголів добра” — Юрій Зелінський, Ольга Кошкалда, Богдана Шевченко, Олена Шевчук, Катерина Клочко, Наталія Зворигіна, Віталій Семенюк, Анатолій Сердюк, Сергій Біжко, Надія Мороз та її чоловік Костянтин та багато інших. Частина з них була на зустрічі у пресцентрі.
ГО “Запорозькі берегині”, яку очолює Олена Шевчук, є офіційним волонтером Запорізького військового госпіталю — приблизно за місяць до початку війни громадська організація і медустанова Міноборони підписали меморандум про співпрацю.
У мирний час вони вишивали знакові рушники, організували безкоштовні курси української мови.
Коли почалася війна “Запорозькі берегині” повністю переключили свою увагу на госпіталь.
— 24 лютого мені зателефонував начальник госпіталю Віктор Писанко і попросив приїхати до них, — згадує Олена Шевчук. — Перша проблема виникла з кухнею. Кухарі вирішили піти і не готувати. Тому треба було терміново вирішити це питання.
Я покликала дівчат, ми сиділи в клубі і вирішували як будемо чергувати, враховуючи те, що у Запоріжжі запроваджували коменданську годину. Треба було домовитися, хто тут буде ночувати, що готувати.
І коли ми були в клубі, почали привозити перших поранених. Це були дуже молоді хлопці, до 20 років. Вони були в крові.
Їх заносили на носилках у клуб, де ми нещодавно давали концерт. Ми, жінки, плакали. І відразу стали купувати продукти, медикаменти.
Так і включились в роботу. Зазначу, що на початку мені ставили такі задачі, про які я ніколи не чула і не знала.
Щогодини щодня у мене дзвонив телефон і Ксенія Мороз, яка працює у госпіталі, казала, що потрібно. Я усім казала: “Я журналіст, я не розуміюся на цьому”. Розбиралася на ходу. Зараз вже розуміюся на всьому.
Наприклад, кажуть, що треба зробити ширму в операційну. “На коли?” — запитую. “На сьогодні”. Як її зробити — хто його знає. Дзвоню в театр молоді — треба зробити ширму для госпіталя. Вони вночі вийшли і зробили.
За словами Олени Шевчук, в перший же день війни вони створили групу в телеграм каналі “Разом до перемоги”, в яку включили біля 100 осіб — яким довіряють і які вже робили багато добрих справ.
— Мені почали телефонувати різні люди, які казали, що готові мені допомагати, — продовжує Олена. — Десь 26 чи 27 лютого зателефонував заслужений артист України, актор театру молоді Олександр Фортус: “Пані Олена, я буду вашим водієм. Що скажете — буду робити”.
Я дуже вдячна родині Фортус за те, що вони виховали такого чудового сина, для якого немає задач, які не можна виконати.
Він телефонував зранку і казав: “Що треба робити?”. Олександр привозив пісок, знаходив генератори, паливо… Знаходив і привозив!
Телефонували депутати міської ради, які не хотіли навіть свої прізвища називати: “Сьогодні це не потрібно. Кажіть, що треба робити. Якщо ми вам потрібні з руками, з машинами — готові включитися в роботу”.
Дуже тісний зв’язок у мене з головою грецької громади Запоріжжя Наталею Зурначідзе. Вона телефонує зранку і каже: “Бак машини повний. До роботи готова. Давайте ставте задачі.”
Багато людей пропонують свою допомогу. Хтось допомагає грошима, хтось запитує, що треба купити. Часто телефонують люди, яких я ніколи в житті не бачила і пропонують свою допомогу.
З’явилось багато друзів за кордоном. Так, на мене вийшла дівчина Лана, яка раніше працювала на телебаченні, а зараз живе в Швейцарії.
Лана написала великий пост в соцмережі, що вона зі мною працювала, вона мене знає і допомога звідти пішла. Я їй висилаю світлини зі шпиталю, розповідаю, що купила.
Актор Жан Селезенєв направив бардів з Америки і я у прямому ефірі до них виходила. Усе їм розповіла і вони теж допомагають. До речі, дуже вибачалися за свою російську мову…
Вийшли на мене також і з Ізраїлю. Написали, що були у мене на передачах, що довіряють і хочуть допомагати.
Спочатку, за словами Олени, було дуже важко. У госпіталі не вистачало багато чого. Сьогодні вже є медикаменти, приєдналось багато військових лікарів, спеціалістів з медуніверситету, обласної лікарні, з лікарень інших регіонів.
У госпіталі достатньо продуктів харчування для приготування різноманітних страв. Кухня працює цілодобово і готують тут смачно.
Шеф-кухар тут, до речі, учасниця популярного телепроекту “Майстер шеф. Професіонали” Ольга Стойловська.
Від ГО “Запорозькі берегині” в госпіталі постійно знаходяться Ірина Соболєва, чоловік якої боронить країну, та викладачка ЗДМУ, вчителька безкоштовних курсів з української мови Людмила Даниленко.
— А ще нам вдалося створити бригаду перукарів, які щодня приходять і підстригають хлопців, — продовжує Олена. — Пишаюся, що змогла це зробити! Я написала в соцмережах і у мене тепер є актив перукарів.
Хочу сказати, що наші люди неймовірні! Написали мені жінки — починають шити спортивні штани. І вони пошили — круті спортивні штани! Нам на день їх потрібно багато!
А ще Олена Шевчук разом з Іриною Соболєвою та Анатолієм Сердюком створили концертну бригаду. Вже дали концерти у госпіталі — у холі, актова зала зараз слугує в тому числі і для перепочинку лікарів.
Співали також у волонтерських центрах, де запоріжці плели сітки. Успіх був шалений!
Начальник госпіталю Віктор Писанко дуже високо цінує допомогу ГО “Запорозькі берегині”.
— Я прийшов сюди за 2 тижні до війни, — розповідає “Індустріалці” Віктор Вікторович. — Познайомились з Оленою Шевчук і “Запорозькими берегинями”. Вони спокійно, планомірно працюють на благо суспільства. Це дуже добрі люди. Ми їм повністю довіряємо.
Єдиний офіційний волонтер Запорізького військового госпіталю — Олена Шевчук. Ми їй довіряємо як самим собі.
Наступна акція «Запорозьких берегинь» у госпіталі відбудеться у Чистий четвер — вони будуть прикрашати приміщення вишитими пасхальними яйцями.
Разом до Перемоги!
Фото автора і Олександра Прилепи
Читайте також: У Запоріжжі для поранених бійців відновлюють стару будівлю
Читайте наші новини на сайті zprz. city.
Сообщение Запорізька волонтерка: Коли побачили перших поранених, плакали появились сначала на Індустріалка – новини Запоріжжя.