Родина Валентина Платова втратила дім у Запорізькій області і тепер розпочне життя з нуля у новому місці
Багато хто, напевно, бачив дідуся, який заколисує маленьку онучку у запорізькому центрі переселенців. Відео з ним облетіло всі соцмережі.
Сумний розгублений погляд дідуся та дитина, яка спокійно спить у нього на руках, розчулили тисячі людей.
Це 84-річний Валентин Платов. Заради порятунку родини він погодився сісти за кермо і проїхати тисячу кілометрів з дому до Івано-Франківська. Про це йдеться в ТСН.
Майже місяць сім’я ховалась від бомбардувань у підвалі будинку в селі Степове Запорізької області. Після того як вони ледь не втратили маму дітей Марію і з’їли всі запаси, дідусь, єдиний водій у сім’ї, повіз своїх сина, невістку, трьох онуків та песика до Івано-Франківська, вперше в житті долаючи за кермом таку велику відстань.
Першу зупинку вони зробили у центрі для біженців у Запоріжжі. Тут, поки батьки бавилися зі старшими дітками, Валентин Миколайович і заколисав молодшу 6-місячну Ізабелу.
Дитинство Валентина пройшло на уламках Другої світової війни, — “Я у дитинстві грав патронами, та не хочу, щоб у моїх онуків було таке саме дитинство», — говорить він.
Залишити свою домівку родині довелося через те, що у перші дні весни у їхнє село зайшли російські окупанти.
«Спочатку це були чечени — розвідка. Поставили машини, повитягали міномети і пішли гахкати», — розповів син дідуся Юрій.
Юрій з дружиною і дітьми вирішив переселитися подалі від небезпечної траси — до батька, який жив у глибині села. Зробили вони це вчасно, адже за 2 дні їхній будинок розбомбили.
Вороги гатили з усього, що мали. Село залишилося без світла та газу. Сюди не потрапляла жодна допомога.
За час перебування в окупації у родини закінчилися усі запаси їжі. Не було ліків і через це ледве не померла невістка Марія, яка дуже захворіла. У неї була гарячка, яку ледве збили дитячими ліками.
2 квітня до Степового увійшли українські військові і порадили всім мешканцям евакуюватись.
«Я не хотів виїжджати. Думаю: у мене тут виноград, садок, кози і кури. Я не думав, що буде така війна», — говорить дідусь.
84-річний Валентин Миколайович — єдиний водій у сім’ї, тож, аби врятувати рідних, він сів за кермо і за два дні подолав майже тисячу кілометрів до Івано-Франківська.
Дідусь зізнався, що він вперше в житті проїхав таку велику відстань і вперше користувався навігатором.
«Руки втомились трохи, звичайно. Я за себе не боявся, що мене вб’ють. Мені жалко було дітей своїх. І ми тікали якнайшвидше», — розповів дідусь.
Родина знайшла прихисток в одній із церков в Івано-Франківську. Зараз у всіх членів сім’ї вже інші емоції на обличчях – вони почали усміхатися.
Дідусь щемливо пригадав той момент із запорізького центру переселенців, який потрапив до соцмереж: «Дитина є дитина. Її треба колисати, щоб вона була щаслива, здорова. От я її і колисав, щоб вона ніколи не бачила те, що я бачив».
Чи повернеться родина Платових до рідного села, вони не знають, адже будинку немає, усі городи всіяні мінами, а ліси у розтяжках.
А тікати далі — за кордон – вони не хочуть і будуть пробувати розпочати життя з нуля у місті, яке їх прихистило.
Джерело: ТСН
Читайте також: У Запоріжжі попрощалися з бійцем, якому волонтери влаштовували проводи в армію
Читайте наші новини на сайті zprz. city.
Сообщение 84-річний житель Запорізької області за кермом автомобіля проїхав тисячу кілометрів, щоб вивезти родину появились сначала на Індустріалка – новини Запоріжжя.