Понад рік тому 32-річна Яна Ємельяненко почала активно розвивати свою сторінку в TikTok. Разом із власним «Alter ego», з яким ми познайомимо вас трохи пізніше, вона мандрує, розповідає про історичні пам’ятки, цікаві факти про рідне місто та ділиться мальовничими куточками Запорізької області.
Попри тимчасову окупацію значної частини області, регіон зберігає безліч таємниць і цікавих локацій, про які Яна розповідає своїм підписникам.
Перша професійна освіта блогерки — технічна, що більше підходить для роботи на заводах. Яна вміє працювати з такими приладами, як манометри та термопари. Та, очевидно, ця професія не стала для неї справою життя, адже у 2023 році вона здобула нову спеціальність — «Історія та археологія» на факультеті історії та міжнародних відносин Запорізького національного університету. Зараз Яна працює швачкою та має незакритий гештальт — пошити собі власноруч вишукану сукню з корсетом і подолом, подібну до тих, що носили у ХХ столітті.


«Я переоцінила багато речей та зрозуміла, наскільки сильно люблю Запоріжжя»
Як зізнається Яна, у школі історія давалася нелегко: дати, безліч фактів… усе це не викликало захоплення. Але після 20 років ця наука почала її по-справжньому цікавити, тож вона поступово почала вивчати історію самостійно. Згодом з’явилося бажання досліджувати Запорізьку область і відкривати для себе маловідомі локації, щоб ділитися ними з іншими. Це й стало приводом для розвитку сторінки в TikTok:
«Поштовхом стало, мабуть, усвідомлення, наскільки я люблю своє місто. Під час повномасштабної війни я бачила знайомих, які не можуть повернутися додому, у свої міста й села. І в цей момент я переоцінила багато речей та зрозуміла, наскільки сильно люблю Запоріжжя. Усвідомила, що знаю про нього зовсім небагато і хочу дізнаватися більше».
Яна зазначає, що її блог — це своєрідне дослідження, до якого можуть долучитися всі, хто любить мандрувати, а також відчувати своє коріння тут, у своєму місті:
«Мені приємно, коли хтось коментує мої прогулянки містом або пропонує нові маршрути. Я й сама відкриваю для себе нові місця. Це подорож, яка триває й, думаю, триватиме ще довго, адже досліджувати є що».
Велика вода та «Бетонний дуб»: топ місць, які варто відвідати
Попри тимчасову окупацію більшої частини Запорізької області, Яна продовжує відкривати нові цікаві місця, які варто відвідати як жителям міста, так і його гостям.
Одна з її улюблених локацій у Запоріжжі — кам’яна набережна на Павло-Кічкасі. Тут можна помилуватися «великою водою», побути наодинці з природою та послухати, як хвилі б’ються об каміння. Орієнтир для спуску — Запорізька гімназія № 33.
Після підриву Каховської ГЕС рівень води у Дніпрі знизився, але жителі Заводського району все ще можуть насолоджуватися мальовничими видами річки, що розкинулася за обрієм.
«Треба просто спуститися вниз, щоб побачити гарне кам’яне узбережжя. Ці краєвиди викликають захоплення і навіть ностальгію, адже тут можна побачити справжню “велику воду”. Вода б’ється об камені, і це викликає у мене дуже сильні емоції. Це місце я щиро рекомендую для прогулянок».
Друга цікавинка — «Бетонний дуб», що розташований у Хортицькому районі. Його історія досить незвичайна: колись невідомі розпалили багаття всередині стовбура старого дуба, внаслідок чого утворилася порожнина, і дерево могло загинути. Втім, йому подарували друге життя — у порожнину помістили залізну бочку та залили її бетоном. Фактично для дуба створили своєрідний «протез», який допоміг продовжити його існування:
«Після статуї Козака Мамая, коли їдеш на арковий міст, треба звернути ліворуч у другий поворот. Там колишній пульмонологічний центр, де я лікувалася в дитинстві через проблеми з легенями. Я сама знайшла це місце, не знала, де воно, і відкрила для себе Наумову балку, козацькі могили та неймовірні краєвиди на Бабурку — це моє улюблене місце. Люблю приїжджати туди, виходити на пагорби, дивитися на степ, скелі, воду і Бабурку навпроти — повний набір. Ця локація позначена на Google Карті як “Бетонний дуб”. До нього можна доїхати машиною або велосипедом, а далі будь-якою дорогою дійти до води, де всюди гарно і є місце для медитації».
Також, ця локація на Google карті позначена як «гарний краєвид на скелях”.
Що ж до області, блогерка радить просто сісти в транспорт і поїхати в будь-який населений пункт. Кожне місто, село чи селище має свою цікаву історію, унікальну архітектуру та власні таємниці. Щоб дізнатися якомога більше про місце, варто крім інтернету користуватися й іншими джерелами інформації — перш за все спілкуватися з місцевими мешканцями, які часом можуть розповісти значно більше, ніж Google.
«Не хочу далеко відходити. Мене дуже вразило Гнаровське. Я там була всього кілька разів — востаннє на дослідженнях, шукаючи інформацію про своїх рідних.
Гнаровське розташоване трохи вбік від траси. Це тихе маленьке село, де всі один одного знають, і там дуже мало людей. Проте там величезні мальовничі ставки і поряд є водоспад — такий кам’янистий, де річка красиво стікає.
Водоспад також позначений на Google карті неподалік Гнаровського — якщо приїдете в Здоровське, просто наберіть у пошуку “водоспад”, і ви його знайдете.
В основному, більшість моїх мандрівок була у частині області, яка зараз окупована — нижче Василівки, де розташовані невеликі села. Ми там ходили, їздили, досліджували — багато цікавого зробили.
Зараз, поки є можливість, я досліджую другу частину області», – із сумом зауважує дівчина.
Крім того, у своєму блозі Яна розповідає про Менонітське кладовище на Хортиці, перший музей Запоріжжя, історію Краєзнавчого музею, показує проспект Металургів з нового ракурсу та колорит місцевих дворів. Вона не боїться «псувати» інстаграмну картинку і порушує важливі суспільні теми, наприклад інклюзивність, яка сьогодні має особливе значення.


Кого з істориків радить Яна та як проходить підготовка до зйомки відео?
Оскільки тематика блогерки доволі серйозна, перед зйомкою їй доводиться ретельно готуватися. Особливо вона захоплюється роботами Сергія Білівненка — кандидата історичних наук, доцента кафедри джерелознавчих студій та суспільних комунікацій у ЗНУ, який активно веде сторінку у Facebook, який
«Він був в мене викладачем. На жаль, дуже мало було в нього пар. Я б його слухала і слухала, тому що дуже цікаво він розказує саме історичні факти», – згадує Яна.
Також вона відзначила таких істориків, як Світлана Андрух та Геннадій Тощев:
«Це археологи, які познайомили мене з історією, дали буквально “торкнутись її руками”. Окрім іншого, вони понад 30 років досліджували визначну археологічну памʼятку Мамай-гора, що неподалік Енергодару», — ділиться спогадами дівчина.
Блогерка відстежує й відвідує екскурсії, коли є така можливість, урбаністки Наталії Лобач та гіда Романа Акбаша.
«Пам’ятаю, як десять років тому вперше пішла на екскурсію Романа Акбаша. Мені дуже сподобалося, як він передавав атмосферу через свої фотографії. Люди розглядали їх, брали в руки, і мене це дуже захопило — особливо коли я побачила, яким колись було Запоріжжя», — згадує Яна.


Ідеї для відео приходять спонтанно або ж довго виношуються разом зі сценарієм. Загалом у роботі немає чіткого графіка чи ритма — головне, щоб процес приносив радість.
«Все залежить від формату. Якщо це прогулянка, я просто беру з собою термос, бутерброди та когось із напарників, хто допомагатиме зі зйомками. Виїжджаю на локацію — наприклад, на «Бетонний дуб» на Хортиці, про який хотіла б розповісти, адже там також варто погуляти.
Ми з подругою приїхали туди, і я запланувала провести кілька годин на прогулянці. Я ходжу, роздивляюсь усе навколо, знімаю потрібні кадри, а потім декілька годин монтую відео», — розкриває подробиці запоріжанка.
Якщо тема серйозна та насичена фактами, робота над створенням контенту може тривати тижнями.
Оскільки Яна — різнобічна особистість, яка не боїться змінювати професії та пізнавати себе і світ, вона підходить до зйомок відео дуже креативно. У одному з роликів можна побачити, як вона танцює у вишуканій сукні на фоні заводів (запоріжцям не потрібно пояснювати, де це, особливо на Павло-Кічкасі), а в іншому — жартівливо клеїть вуса, надягає парик і проводить екскурсію містом у легкій та веселій манері.

«Іноді в мене буває настрій, коли з’являється своєрідне Alter ego — хочеться трохи подуркувати. І мені приємно, якщо комусь це смішно.
У такий важкий час я хочу, щоб люди не лише занурювалися у складні питання, а мали змогу трохи відпочити й посміятися, подивившись на якогось кумедного персонажа. Якщо це комусь приносить радість — для мене це дуже важливо».
Яна продовжує знімати контент і мріє колись відновити археологічні дослідження, які розпочала в студентські роки поблизу Кам’янки-Дніпровської. Наразі ця частина області тимчасово окупована:
«Це моя душа, моє серце, яке зараз там і от чекаю на повернення», — говорить вона.
Авторка: Оксана Щербина
Фото з особистого архіву Яни Ємельяненко
Сторінки Яни у соцмережах: Instagram, TikTok.
Читайте також: Блондинка із Запоріжжя: як Анастасія Сідельникова стала зіркою TikTok
Inform.zp.ua працює, щоб ви знали правду. Ми щодня збираємо важливі новини про Запоріжжя, окуповані території та життя в регіоні. Якщо наша робота важлива для вас, підтримайте редакцію донатом — ваша допомога дозволить нам продовжувати писати для вас!
Підтримати: за посиланням
Сообщение «Бетонний дуб», «велика вода» та інші секрети Запоріжжя від Яни Ємельяненко появились сначала на inform.zp.ua.