16 ноября в Запорожье выступил экс-министр экономического развития Украины (2014), основатель Киево-Могилянской бизнес-школы и Школы управления УКУ Павло Шеремета. Известный украинский экономист принял участие в панельной дискуссии на туристическом форуме, а до этого выступил перед главами объединенных территориальных громад в Центре развития местного самоуправления. 061 посетил эту встречу и записал интересные высказывания Павла Шереметы.
“Мислячий уряд не робить реформи за рік-два до виборів. Це самогубство”
“Я не дуже вірю в національні зміни протягом наступного Х часу до виборів. Чи будуть дострокові вибори, не знаю. Я, навіть, не знаю, чи будуть у нас в 2019-м році строкові вибори. Це Україна, ласкаво просимо. Ймовірність того, що за ці два роки проведуть реформи, — 3-5%. Ніякий мислячий уряд (а у нас уряд мислячий) не робить реформи за рік-два до виборів. Це просто самогубство. Я набагато більше вірю в успіхи в найближчі два роки на місцях, в територіальних громадах. У вас попереду 2,5 років роботи”.
“Довготривалий план і піврічні проекти”
“У японців є хороша фраза: “Швидко — це повільно, але кожного дня”. Японію розбомбили в 1945-му році. Реально пони почали підніматися лише через 25 років — у 65-70 роках. Всі, хто вчив іноземну мову, знають, зробити це за день, тиждень, місяць неможливо. Основний словниковий запас можна вивчити за півтора роки. Як? По 7 слів кожного дня. За рік ви будете знати дві тисячі слів, яких буде достатньо для нормального володіння мовою”.
“Що найважливіше? Довготривалий план — куди ми прийдемо через 30 років. Треба прописувати його через піврічні проекти. У нас реформа поліції розтянулася в часі, ми бачимо, як вона вже видохлася. Хоча зпочатку це був шестимісячний проект.
Є прекрасний інструмент — проектний план. Ключовий момент: визначити кінцеву ціль. Наша команда працювала у Вінниці. У них затверджена стратегія 2020. В цьому місті є вулички, які досі не підключені до каналізації. Вінниця може себе називати містом усміхненних людей відповідно своїй стратегії. Але давайте спочатку підключимо вулицю до каналізації. Зробити це за шість місяців — реально. В місті хочуть в 4 рази збільшити кількість туристів. За 6 місяців це зробити неможливо, але можливо, наприклад, розробити туристичний імідж міста”.
“Тунельний тупізм малазійського бюрократа”
“Нації потрібно запропонувати щось далекосяжне, але водночас і показувати короткочасні перемоги — прибрати черги в дитсадки, стоки. Люди втомляться чекати, якщо постійно годувати їх планами на майбутнє.
Південно-азійська країна Майлайзія. 27 мільйонів населення, співрозмірна з Україною країна. (В 2008-2011 Шеремета был президентом и старшим консультантом Института стратегии голубого океана в Малайзии, — прим. авт.). В 90-х країна мала такий валовий дохід на душу населення, як і Україна — 3 тисяч доларів. Ми за цей час умудрились його майже не розгубити. А в Малайзії примножили в 3,5 рази — більше 10 тисяч доларів. Ще в 1991 році створили стратегію-2030. Вони сказали: через 30 років ми хочемо бути визнаною світом країною.
В Малайзії роблять шестимісячні проекти. Здається, що може бути креативного в подоланні вуличної злочинності? Є некреативний шлях — подвоїти кількість поліцейських. Побудувати нові поліцейські академії. Тоді прем'єр-міністр Малайзії був готовий це зробити і витратити 15 мільйонів доларів. Ми тоді зацікавилися, скільки поліції патрулює на вулицях. Виявилося, що з 110 тисяч поліцейських лише 10 тисяч реально працюють на вулицях, а інші сидять по офісах. Частина з них — слідчі, експерти, які роблять важливі речі, а більшість займаються бюрократією. В результаті в Малайзії повернули людей на патруль, зосередили їх у кримінальних районах. Таким чином за 6 місяців вулична злочинність була зменшена на 40 відсотків. Ось креативний і ефективний шлях. Чому вони це не зробили раніше? Це тунельний тупізм світового бюрократа”.
“Єдиний шлях розвитку на селі — самозанятість”
“Мене запитують, що потрібно робити в першу чергу, яку галузь розвивати. Скажу цифрами. Малий бізнес в нормальних розвинутих країнах світу складає 40-45% ВВП. В Україні він складає 15%. Ми потроємо економіку, якщо просто розвинемо малий і середній бізнес.
На території більшості територіальних громад немає великого підприємства, як “Мотор Січ”. Не треба очікувати чогось від уряду, обласної чи селищної ради. Зрозумійте, там грошей для вас нема. Єдиний шлях — самозайнятість.
Мій хороший друг Олександр Пазенюк відкрив у “Сільпо” проект “Лавку традицій” (там можно приобрести натуральные продукты мелких производителей, — прим. авт.). Ми бачимо дві тенденції: з однієї сторони люди йдуть у супермаркет, бо там дешевше, але за медом, м'ясом, свіжим молоком ми прямуємо на базар. Він розповідав: зупинився біля кафе у Полтавській області і йому запропонували 15 сортів травяного чаю, який власноруч створює власник. Цей підприємець через “Сільпо” тепер продає 4,5 тонни чаю! В упаковці — 20 граммів, можете уявити, скільки було його продано.
Організувати самозайнятість не буде так важко зробити, бо вже є попит на натуральні, екологічно чисті домашні продукти”.
“Інвестори не говорять про українську податкову систему”
В ответ на вопрос о необходимости уменьшить налоги для бизнес
“У нас вже одна з кращих податкових систем в світі. Це не означає, що вона ідеальна. Але ніде у світі приватний підприємець не платить 5% податку. Ніде у світі. Більше нікуди знижувати. Інвесторів питають, що їх не подобається в Україні? Перше — корупція, друге — незахищенність власності. Третє з великим відривом — війна. Інвестори не говорять про українську податкову систему. Вони кажуть: з вашою заробітною платнею в 170 доларів нам всеодно, які тут податки”.
“Немає чудесних таблеток. Є лише десятиліття тяжкої праці”
“Якщо ви очікуєте від мене чудесну таблетку, яку можна сьогодні записати, післязавтра зробити, а післяпіслязавтра вже йти балотуватися у президенти, то такого ви не почуєте. Воно так не працює. Немає ніяких чудесних таблеток. Є лише десятиліття тяжкої праці. Візьмемо Польщу, це, напевно, успішний приклад. Вона за останні десять років ніколи не падала в економічному зростанні. Але нинішньою успішною Польшею країна стала десь чотири років тому. Після 20 років тяжкої праці”.
“Декілька слів панам-головам. Мені вас шкода. Я дуже дякую, що ви взяли на себе цю ношу. Зараз найлегше відсидітися, сісти покритикувати все навколо у фейсбуці. А найважче — те, що найбільше зараз потрібно, — засучити рукава і працювати. Робота в уряді була для мене найважчою і найменш вдячною роботою, яку я мав в житті. Те що ви зараз робите, оцінять нащадки. І, можливо, навіть, не наступне покоління. Але нам треба працювати. Всі ми хочемо, щоб Україна була сильною і потужною країною”.
Автор — Андрей Вавилов, фото — автора и пресс-службы Центра местного самоуправления