Російські атаки на Запоріжжя стають інтенсивніше і жорстокіше. 20 листопада у наслідок російської атаки у місті загинуло п’ятеро людей – ракети поцілили в магазин, будинок і ринок. Пізно ввечері 25 листопада Запоріжжя зазнало одну з наймасовіших шахедних атак останнього часу: 11 ударів в трьох районах Запоріжжя, понад 50 будинків, в тому числі, будівля студентського гуртожитку, пошкодило, згоріли автівки, 19 людей постраждало. Цієї ночі російські окупанти обстрілом пошкодили і будівлю “Суспільне Запоріжжя”. Постраждала і квартира журналіста-розслідувача Сергія Сидорова. А ще в обласному центрі запроваджені тривалі відключення світла – іноді його немає по 18 годин. Це – вже звичні умови, в яких працюють запорізькі журналісти і журналістки.
Обстріли і журналістика
Обстріли стали постійною частиною реальності, говорить Альона Наталуха, шеф-редакторка “Суспільне Запоріжжя”. “Це тримає всіх у стані тривоги. Бувають тижні, коли ми щодня починаємо роботу ще вночі — з чергових обстрілів. Вранці приходимо в офіс і працюємо до вечора. Ми намагаємося змінюватися, давати колегам можливість поспати. Але психологічно це неймовірно важко. Ти прокидаєшся від вибухів, біжиш у коридор, слухаєш дзижчання дронів, а після цього їдеш на місце обстрілу, де бачиш сльози, біль, крики, руйнування, тіла людей. Щоб розвантажити команду, ми регулярно відправляємо колег на ретрити та тренінги в інші міста — щоб вони могли заспокоїтися, відновитися, виспатися, побути в атмосфері тиші й підтримки”, – розповідає вона.
Здебільшого російські обстріли впливають лише на психологічний стан. “Морально важко працювати з великою кількістю трагічних новин про рідне місто. Відновлюватись допомагає лише відпочинок з родиною та сон”, – розповідає Євгенія Казанцева, журналістка Inform.zp.ua. Журналістка каже, як тривожна людина щодня моніторить, що летить на Запоріжжя. “Коли масований обстріл, виходжу в коридор, бо укриття поблизу з будинком немає. Захисного спорядження та засобів для першої допомоги у мене немає, але я проходила курси першої домедичної допомоги, тому сподіваюсь у разі необхідності зможу комусь врятувати життя. Також під час обстрілу відкриваю вхідні двері, щоб вони не заклинили від вибухової хвилі. Так рятувальникам буде легше потрапити у квартиру у разі руйнування”, – описує Євгенія щоденний звичний алгоритм дій.
Про російські обстріли як частину роботи розповідає головний редактор телеканалу 5 редакція Дмитро Злочевський. “Російські обстріли – можливість зробити контент, як би це цинічно не було. Тож, контенту менше не стало”, – уточнює медійник. Три журналісти і оператории мають додатковий захист – бронежилети, каски, які група, що їде ближче до передової завжди має з собою. “Психологічний стан – суб’єктивно нормальний. Справляємося, об’єднавши зусилля”, – резюмує Дмитро Злочевський.
Головний редактор медіа “Відбудова Запоріжжя” Максим Савченко, описуючи алгоритм роботи редакції, уточнює, що попри загострення ситуації у Запорізькій області поки вся команда планує лишатися в місті та продовжувати роботу. “Подекуди декларують це дуже категорично”, – говорить він.
Блекаути і журналістика
Так чи інакше на роботу запорізьких редакцій впливають і тривалі відключення світла. Іноді світла в місті немає по 14 годин, під час додаткових аварійних відключень – до 18. Втім, більшість редакцій забезпечила себе екофло, павербанками і прилаштувалася до багатогодинних відключень.
“Відключення світла, звісно, вплинули на роботу редакції, однак стараємося знаходити вихід із ситуації. Наприклад, коли немає світла вдома, то може бути світло на офісі. Якщо і в офісі немає світла, то у нас є зарядна станція, а також тут працює інтернет від павербанка”, –ділиться лайфхаками головна редакторка SODA Катерина Рождественська. Кількість контенту на сайті тримається на рівні, втім, журналістам і журналісткам можуть посунути дедлайни, якщо у них немає світла і він чи вона не встигли через це дописати або ж завантажити фото тощо.
“Ми також роздали нашим журналістам павербанки, які закупили за гроші одного з грантів, тож, хоч і мінімальна, але теж допомога, щоб бути на звʼязку. Психологічно воно, звичайно, дратує, але якщо що, у нас є чат, який працює 24 на 7, де завжди можна поділитися і отримати підтримку від колег”, – розповідає редакторка.
Хоча у “Суспільного Запоріжжя” немає відключень світла, бо медіа належить до до об’єктів критичної інфраструктури, втім, розповідає шеф-редакторка Альона Наталуха, багато колег були змушені виїхати й працюють дистанційно з різних міст України і тому доводиться підлаштовувати їхній графік під жорсткі відключення світла. “Наша режисерка монтажу часто працює вночі, робить наперед усе, що може, або вибігає до “пункту незламності”. Колеги з Миколаєва та Києва працюють у кафе, у знайомих, де є електрика. Для них щоразу — це справжній квест, аби просто мати змогу виконати роботу. Це впливає не лише на обсяги контенту, а й на втому та виснаження журналістів. Ми не можемо дозволити собі менше розповідати новин, тому шукаємо всі можливі способи працювати безперебійно”, – говорить Альона Наталуха.
“І редакція загалом, і окремо члени команди готувалися до роботи у таких умовах. Цього року, зокрема, завдяки мінігранту від Інституту масової інформації вдалося придбати необхідне енергетичне обладнання на випадок блекаутів. Ситуацію покращує те, що всі працівники медіа працюють дистанційно, в різних чергах відключень. Дехто – наразі без знеструмлень взагалі. А тому навіть у випадку форс-мажорних обставин зі світлом декілька людей з команди завжди залишаються на зв’язку”, – описує формат роботи головний редактор сайту “Перший Запорізький” Андрій Вавілов. Він каже, що відсутність електроенергії не позначилася на кількості контенту, а під час російських атак – кратно збільшується. “Намагаємося, щоб читачі не помітили, що журналісти медіа, якому вони довіряють, також слідкують за графіками відключень і теж мають певні складнощі з енергозабезпеченням”, – резюмує він.
Втім, відключення впливають не тільки на медійників, які, в більшості, підготувалися до складного періоду. Головний редактор “Відбудова Запоріжжя” Максим Савченко наголошує на ще одній проблемі. “Ми як редакція технічно забезпечені, щоб продовжувати нашу роботу. Ще у 2023 році за підтримки міжнародних донорів почали купувати перші зарядні станції, павербанки та ноутбуки, щоб зробити роботу команди максимально автономною. Потім ще кілька разів придбали таку техніку. Зокрема, у березні 2025 року за підтримки Інституту масової інформації закупили п’ять зарядних станцій та кілька павербанків. Крім того, офіс, де знаходиться редакція, працює від генератора. Тому відключення світла на нас глобально не впливають. Але багато хто з читачів справді немає світла ледь не по 14 годин. Тож, для цих людей наш контент просто не в пріоритеті і години зі світлом вони використовують інакше, ніж читання про відбудову. Як наслідок, є просідання по трафіку, подекуди значні. За минулих блекаутів помітив, що від стандартного трафіка лишилося десь 25%. Тоді у місті було чотири групи відключення і якраз виходила чверть аудиторії”, – розповідає редактор.
При цьому кількість контенту на сайті не змінилася. “Аби ми постили графіки відключень, вона б навіть збільшилась. А так публікуємо у стандартному режимі. Загалом у нас досить гнучкий підхід до кількості публікацій на людину. Тому навіть якщо хтось щось не встигає чи не може зробити через відключення світла – це не проблема”, – описує робочу рутину медійник.
Відключення електрики привчили журналістку inform.zp.ua Євгенія Казанцева до більшої гнучкості у роботі. “Часто доводиться підлаштовувати свій розклад під графіки світла. На випадок тривалих відключень світла я маю кілька павербанків, завдяки яким можу працювати. Також у мене є додатковий пристрій, який роздає інтернет”, – розповідає вона.
Ще один спосіб роботи – робочі місця в “Медіабазі Запоріжжя”. Цим користується половина редакції 061.ua. Головна редакторка видання Ольга Солоп розповідає, що в чотирьох журналістів редакції світло щоденно вимикають більше, ніж на 10 годин. Через те, що графіки відключень постійно змінюються, є проблеми з мобільним зв’язком та інтернетом. “Двоє журналістів редакції постійно працюють в Медіабазі Запоріжжя, де є потужні зарядні станції та можливість працювати. Наш фотокореспондент також приходить в Медіабазу, коли треба відправити фотографії для фоторепортажів. Ще одна людина придбала собі зарядну станцію та працює з дому”, – розповідає медійниця. За її словами, враховуючи те, що графіки відключень іноді накладаються на аварійні відключення, світла може не бути до 18 годин на добу. “Через такі тривалі відключення іноді навіть не завжди встигаєш зарядити екофлоу та павербанки. Але, тільки-но вмикається світло, автоматично починаєш ставити на зарядку все, що можна. Для того, аби мати мобільний інтернет під час блекаутів, дехто з членів нашої редакції змінив провайдера – перейшли на оптоволоконний інтернет, всі придбали потужні павербанки, які дозволяють заряджати ноутбуки та роутери, щоб бути постійно на зв’язку”, – резюмує Ольга.
Нагадаємо, що в Запоріжжі, як і ще в 14 регіонах, працюють Медіабази. У листопаді мережа відзначила три роки роботи. Під час блекаутів, або й просто коли потрібне робоче місце, медіабази забезпечують коворкінг, зв’язок, доступ до інтернету та енергетичного обладнання. За три роки з початку відкриття медіабаз журналісти скористалися ними 6305 разів. Найактивніше – 3791 раз – у 2023 році, під час перших блекаутів. Особливо актуально це було для медійників у Запоріжжі, Харкові, Полтаві та Сумах. “Медіабаза Запоріжжя” як частина мережі регіональних медіахабів продовжує свою роботу і зараз.
Наталія Виговська,регіональна представниця Інституту масової інформації в Запорізькій області
Сообщение Під обстрілами і без світла: як працюють запорізькі журналісти на четвертий рік війни появились сначала на inform.zp.ua.