До початку повномасштабного вторгнення на території Запорізької області працювали 23 комунальні музеї та два національні заповідники. У кожному з них зберігалися унікальні експонати, пам’ятки природи, матеріальної та духовної культури — усе те, що формує нашу історію та ідентичність.
Пасажири електрички «Мелітополь–Запоріжжя», яка стабільно курсувала до початку повномасштабного вторгнення, неодноразово звертали увагу на один з таких об’єктів — музей-заповідник «Садиба Попова» у Василівці, який височів на пагорбі поблизу залізничної колії.
Від моменту окупації населеного пункту минуло понад три роки. Втім, залишаються актуальними питання: чи проводиться розслідування щодо об’єкта, який внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення? А можливо, за цей час уже розпочалися судові процеси?
Журналісти Inform.zp.ua зібрали всю доступну на сьогодні інформацію, направили відповідні запити та поспілкувалися зі спікерами, дотичними до цієї теми.
7 березня 2022 року тодішня директорка Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова” Анна Головко та колишній директор департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОДА Владислав Мороко повідомили у фейсбук про обстріли території музею.
«Російські варвари знищують культурні цінності!!! Садиба Попова сьогодні!!!» — написав Мороко.
За даними Міністерства культури та інформаційної політики, артилерійськими пострілами були пошкоджені стіни замку Попова (палацовий комплекс, пам’ятка місцевої історії та архітектури). Зруйновано південну вежу будівлі манежу-конюшні (охоронний № 26), а також частину західної стіни вагонного корпусу — елемент ансамблю Василівського історико-архітектурного музею-заповідника «Садиба Попова» (кінець XIX ст., охоронний № 1128).
Крім того, ЮНЕСКО включила до переліку об’єктів культурної спадщини в Україні й «Садибу Попова». Запорізька ОДА також внесла до списку пошкоджених пам’яток історії та архітектури Східний флігель палацового комплексу «Замок Попова», зазначивши характер руйнувань як часткові (охоронний № 26).
В чому унікальність замку з червоної цегли?
Комплекс є знаковою пам’яткою регіональної історії та архітектури півдня України кінця ХІХ століття. Його стилізовано під середньовічний замок, споруджений у стилі еклектики, що поєднав елементи бароко, романського та готичного стилів. Західний флігель виконано у неоготичному стилі, північний та східний — симетричні між собою, зведені у псевдомавританському стилі з елементами неоготики. Оглядова башта з жовтої та червоної цегли утворює геометричний орнамент на стінах — аналогів йому в Україні немає. Центром комплексу був двоповерховий палац із п’ятьма баштами, спроєктований мелітопольським архітектором Олександром Агеєнком. Внутрішній декор створив італійський скульптор Анжело Лангобарді.
Реакція правоохоронних органів на пошкодження пам’ятки України: що встигли зробити за три роки?
В Офісі Генерального прокурора повідомили, що Запорізька обласна прокуратура здійснює процесуальне керівництво в об’єднаному кримінальному провадженні №22022080000000027 від 1 березня 2022 року, відкритому за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. Провадження стосується, зокрема, пошкодження внаслідок обстрілів невстановленими особами з числа військовослужбовців збройних сил РФ та інших військових формувань держави-агресора комунального закладу «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник “Садиба Попова”» Запорізької обласної ради, а також викрадення музейних експонатів, що належать до Музейного фонду України.
Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснює Слідче відділення УСБУ в Запорізькій області.
«Відповідно до ст. 222 КПК України, детальні відомості досудового розслідування наразі розголошенню не підлягають», — зазначила у відповіді на запит пресслужба СБУ.
У Департаменті культури, туризму, національностей та релігій зазначили, що не зверталися до правоохоронних органів щодо фактів розкрадання музейних цінностей «Садиби Попова», оскільки керівництво та працівники музею виїхали на підконтрольну Україні територію, а перевірити інформацію про можливе викрадення наразі неможливо.
Водночас у департаменті наголошують, що всі наявні дані передають до Головного слідчого управління СБУ, яке здійснює досудове розслідування, а також до Запорізької обласної прокуратури, яка забезпечує процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях щодо знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Окупація Василівки загрожує культурній спадщині «Садиби Попова»
На території «Садиби Попова» зберігалося понад 6,5 тисяч експонатів, усі вони внесені до фондово-облікової документації.
Відповідно до Положення про Музейний фонд України (Постанова КМУ від 20 липня 2000 р. № 1147 із змінами), облікові документи оформлюються винятково в рукописній формі. Копії книг надходжень можуть зберігатися в електронному вигляді лише за умови повної ідентичності з рукописним варіантом.
Згідно з наказом Міністерства культури України від 5 листопада 2014 року № 943, у 2015 році було здійснено цифрове фотокопіювання книг надходжень основного фонду, інвентарних книг і спеціальних інвентарних книг комунальних музеїв Запорізької області. Електронні носії зберігаються у визначеному Міністерством місці, тоді як фондово-облікова документація зберігається виключно у музеї.
Таким чином, всі музейні цінності та їх точний перелік, що зберігалися на території історико-архітектурного музею до повномасштабного вторгнення, наразі перебувають на тимчасово окупованій території.
В.о. КЗ «Василівський історико-архітектурний музей-заповідник “Садиба Попова”» Валерій Стойчев наголошує, що кожен експонат, що на обліку, є цінним.
«Якби вони не мали історичної вартості, їх би просто не взяли на облік», — зазначає він.
«Але якщо говорити про щось особливе… Наприклад, це могли бути предмети з дорогоцінних металів, медалі, документи. Для мене, як дослідника, не лише як директора, надзвичайно важливими були документи, пов’язані з родиною Попових. Наприклад, оригінал закордонного паспорта Василя Павловича Попова, який ми свого часу знайшли й за допомогою меценатів придбали, після чого передали до фондової колекції музею-заповідника.
Так само важливі листи родини Сергієвих, які працювали в маєтку Попових і згодом жили на території Василівки. Їхні документи родина передала до нашої колекції. Є оригінали фотографій палацового комплексу — роботи місцевого фотографа, учителя креслення, який жив і працював тут.
Ці документи й фотографії збирали по всій Василівці, їх передавали колишні співробітники та нащадки родин, пов’язаних із маєтком. Це є важлива частина фотодокументальної спадщини», — підкреслює Стойчев.
Він також зазначив, що з 2014 року вдалося зібрати матеріали для двох залів візуальної історії, а старовинні листівки купували у приватних колекціонерів.
«Садиба є не лише архітектурним об’єктом, а й частиною культурної пам’яті — тут формувалася історія місцевої громади, збереглися матеріальні свідчення життя й діяльності кількох поколінь власників та працівників маєтку», — додав історик.
Нереалізована евакуація: що завадило вивезти музейні цінності
Відповідно до постанови КМУ від 30 жовтня 2013 року, евакуація культурних цінностей і співробітників музейних закладів, у тому числі «Садиби Попова», відбувається у разі загрози надзвичайних ситуацій. Музей мав перелік першочергових об’єктів для евакуації, а також проводив навчання.
«На жаль, стрімка окупація м. Василівка не дала змоги здійснити евакуацію. Російські війська почали захоплення міста після масованих обстрілів 1 березня 2022 року, і місто опинилося під тимчасовою окупацією», — повідомив Департамент культури, туризму, національностей та релігій.
Втім, Валерій Стойчев частково не погоджується з цією оцінкою:
«Щодо евакуації — знаю, що багато комунальних закладів навіть після 12 березня, коли з’явилися перші блокпости, вивозили комп’ютери та бухгалтерську документацію».
За словами в.о директора «Садиби Попова», у 2021 році двічі на рік проводилися навчання та заходи щодо фасування й визначення першочергових експонатів для евакуації. У серпні того ж року заклад отримав вантажний автомобіль «ГАЗель», також були службовий легковий автомобіль, причіп та заготовлено близько 700 літрів пального. Усі співробітники проходили відповідні тренінги.
Безперспективні перспективи
Оскільки історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» знаходиться на тимчасово окупованій території, наразі неможливо встановити точну суму збитків від обстрілів або з’ясувати, чи були викрадені росіянами експонати з комплексу.
«Перелік викрадених музейних цінностей та розмір завданих збитків можна буде встановити лише після деокупації території та проведення повної звірки фондів із обліковою документацією», — повідомляє департамент.
На пропагандистських ресурсах періодично з’являються новини про приїзд «відомих» російських акторів до «Садиби Попова» або про те, що замок Попова збираються «рятувати», де публікуються фото та відео з території комплексу (на пропагандистських ресурсах ТАСС та ZOV Запорожье, прим. авт.).
Судячи з відео, музей перебуває у задовільному стані, втім стан музейних цінностей можна буде встановити лише після деокупації.
На запитання, чи вважає Валерій Стойчев, що буде можливим отримати відшкодування за обстріл та розкрадання музейних цінностей (якщо суд це підтвердить, прим. авт.) у музеї Попова, він відповів так:
«Знаєте, прикладом відновлення і відшкодування є випадки після Другої світової війни — пройшло вже 80 років. Ви не повірите, але Німеччина сплачує відшкодування приватним колекціонерам та їхнім нащадкам за пошкоджене майно.
Навіть у цьому році були цікаві випадки: музейні колекції, які офіційно вважалися втраченими, випадково виявили при продажу будинку одного з колишніх нацистських чиновників. У будинку знаходилися картини, які за офіційними каталогами вважалися знищеними під час війни — у 1945 році, коли бомбила англійська авіація.
Тобто офіційно вони були знищені, але завдяки наявності каталогів у Європі ці експонати досі вважаються в розшуку. Поки їх не знайдено або не підтверджено, вони залишаються «в розшуку» — навічно, можна сказати.
Отож, пройшло вже 80 років, і виявляється, що нащадки нацистських злочинців користувалися цим майном, переховували його, а тепер воно повертається до законних власників».
Автори: Оксана Щербина, Ерік Бринза
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Посилення стійкості українських медіа», який реалізується Фондом Ірондель (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity). Висловлені погляди є виключно поглядами авторів і не обов’язково відображають позицію ФОНДУ ІРОНДЕЛЬ або IRMI.
Сообщение Три роки після обстрілів «Садиби Попова»: що відомо про розслідування та долю музейних цінностей у Василівці появились сначала на inform.zp.ua.