У Запорізькому обласному краєзнавчому музеї в рамках фестивалю «ГогольFest» презентували перформанс-інсталяцію від української дизайнерки Катерини Беслик.
Про це повідомляє 061.
Авторка експозиції Катерина Беслик – уродженка Гуляйполя. До лютого 2022 року вона випускала одяг під іменним брендом, працювала на телебаченні як фешн та медіа стилістка. Її родина досі проживає у Гуляйполі, що знаходиться на лінії фронту і щоденно перебуває обстрілами. Саме тому мисткиня вирішила вкотре нагадати про біль своєї малої батьківщини.
«Перфоманс є спробою оплакати втрачене. Це про усвідомлення, про почуття, які заморожені у людей, що живуть у прифронтових місцях. Наша психіка адаптується швидко, але почуття та емоцій, подекуди дуже глибоко заморожені. Тому це така спроба до них доторкнутися, бо ігнорувати це також не можна. Треба показувати цю нову реальність, щоб не забувати, що відбувається. Для мене творчість в цілому – це так це спроба боротьби зі злом. Хтось прийшов до нас і руйнує все навкруги, а ми навпроти, можливо це комусь і може здатися недоречним, але створюємо нові сенси», – розказує про концепцію Катерина Беслик.
Вперше цю інсталяцію Катерина готувала для Ukraine Fashion Week. Під час показу її у Запоріжжі фешн-артистка переосмислила проєкт, цільну частину композиції розділили на кілька площин-конструкторів та додали нові полотна. Для перфомансу авторка використала понад 65 метрів тканини для основної частини. Вона сама шила і складала декорації з різних лоскутів тканини. Глядачі могли побачити великий текстиль-арт, що простягався від стелі по сходах першого поверху музею. Він присвячений духу землі, поля, вітру, пам’яті пращурів. Весь головний візуал складається з речей родини та знайомих Катерини, які живуть у Гуляйполі.
«Саме у Гуляйполі я стала тою, ким я є. Одяг завжди був для мене способом самовираження, але це все було досить несвідомо. Ще бувши дитиною, я збирала речі у бабусь на горищі, у мами, подруг, це все комбінувала. З нещодавнього часу я себе позиціоную як фешн-артистка, мисткиня. І мій медіум – одяг або текстиль. Вся інсталяція зроблена з одягу жителів Гуляйполя. Моя мама допомогла мені зібрати одяг від бабусь та дідусів, якісь залишки тканин я знайшла в київських дизайн-студіях. Тобто це такий досить sustainable проєкт. Також, як дизайнер я робила апсайклінг, тобто надавала нове життя старим речам через творче переосмислення», – пояснює ідею авторка проєкту.
Катерина Беслик під музичний супровід розказала власну історію становлення, втілення мрій та бажань у Гуляйполі та його складну долю під час великої війни.
В партнерстві з музично-театральним проєктом Mariia&Magdalyna вдалося передати через пісню сили природи та місця, боротьбу та стійкість. Музика, візуал, кольори та костюми заглибили гостей у подорож між життям та смертю.
ФОТО – Дмитро Смольєнко
Джерело: 061.ua