Під час президентських виборів загострюється дискусія щодо ефективного управління країною. Щоб було демократично, ефективно – і прогнозовано. У різні періоди незалежності «найкращою» називали то президентську, то парламентську, то змішану форми правління. Я пропоную проаналізувати, як змінювали модель управління за різних президентів.
Леонід Кучма: 1994 – 2004
З моменту ухвалення Конституції у 1996 році Україна була президентсько-парламентською республікою. Президент тримав в руках всю вертикаль влади. Він формував Уряд і керував країною.
Після «касетного скандалу» і міжнародної ізоляції Президента політичні еліти почали тиснути на Кучму. Опозиція вимагала зменшити вплив Президента на Уряд та надати парламенту контрольну функцію. У грудні 2004 року Верховна Рада схвалила політреформу.
Суть політреформи Леоніда Кучми полягала у перерозподілі повноважень Президента. Глава держави тепер виступав гарантом додержання Конституції і відповідав лише за безпеку, національну оборону і зовнішню політику. Внутрішньою політикою керував Уряд, який формує коаліція в парламенті.
Завданням політреформи було створити систему стримувань і противаг. Щоб жоден Президент не міг узурпувати владу.
Віктор Ющенко: 2005 – 2010
Під кінець президентства у Віктора Ющенка виникла ідея реформувати парламент. Ющенко пропонував створити двопалатний парламент, щоб навічно залишитись в політиці. За його концепцією, всі колишні президенти мали стати довічними членами верхньої палати.
У 2009 році Ющенко вже втратив довіру. А «пенсійний план» легко розкусили в Уряді й парламенті.
Очолювала тоді Уряд Юлія Тимошенко. Вона довела, що сильний Прем’єр з підтримкою Ради – це запорука стабільності держави. Завдяки антикризовій політиці вдалося уникнути дефолту, який міг статися через всесвітню економічну кризу. Уряд Тимошенко не дозволив підняти пенсійний вік, незважаючи на вимоги МВФ. Зарплати, пенсії та стипендії виплачували вчасно. Щоб врятувати країну від кризи, Уряд профінансував підтримку стратегічних галузей. Це дало результат – країна пройшла випробування.
На тлі особистої неприязні до Тимошенко Ющенко зробив усе, щоб наступним президентом став Янукович.
Віктор Янукович: 2010 – 2014
Прийшовши до влади, Віктор Янукович скасував політреформу Кучми і відновив Конституцію 1996 року, повернувши собі максимальні повноваження. Янукович вибудував власну вертикаль. Жодне рішення Кабміну не проходило без його схвалення.
Надмірна концентрація влади в руках Президента і відмова від євроінтеграції вивели людей на протест.
У лютому 2014, після перемоги Революції Гідності, парламент відновив дію Конституції 2004 року. Щоправда, закони виявились «обрізаними». Прогалини законодавства дозволили наступному президентові отримати владу, якій позаздрив би Леонід Кучма.
Петро Порошенко: 2014 – 2019
Петро Порошенко вдало використав запит людей на реформи, щоб розширити свої повноваження. Банкова поширила вплив на Уряд, місцеві адміністрації, силовиків, спецслужби і суди. Та це не допомогло Президенту. За результатами першого туру, Петро Порошенко вдвічі програє Володимиру Зеленському.
Як уникнути післявиборчої кризи
Хто б не став президентом, важливо згадати, що Україна є саме парламентсько-президентською республікою. Президент відповідає за нацбезпеку, оборону і зовнішню політику і гарантує виконання Конституції.
За чинної моделі, державою керує Кабінет Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром. Він управляє економікою, соціальною, гуманітарною політикою тощо. А парламент призначає Уряд та контролює владу. Це і є системою стримувань і противаг.
Результат другого туру виборів очевидний. Соціологи прогнозують, що з величезним відривом перемогу здобуде Володимир Зеленський. Без досвіду політичної діяльності, без контактів на зовнішній арені, без навиків управління державою. І в такій ситуації стати балансом такому главі держави може тільки сильний, досвідчений Прем’єр-міністр, випробуваний антикризовий менеджер. Таким може бути Юлія Тимошенко, яка крім досвіду, має і план дій.
Такий прем’єр з’явиться в країні за наслідками парламентських виборів, які відбудуться восени. Пам’ятаєте? – в парламентсько-президентській республіці голову уряду висуває партія, яка перемогла на виборах до Верховної Ради і сформувала коаліцію.
Сергій Биков
Голова аналітичного центру «ІНПОЛІТ»