Коли ми говоримо про музичний світ 16-19 століть, на думку спадають лише імена композиторів-чоловіків. Насправді, історія музики, як і будь-яка інша, знає і жіночі імена. Вже у 16 столітті твори жінки-композиторки вперше вийшли друком, а у 17 сторіччі жінка отримала посаду придворного композитора, хоча на той час це було виключно роботою чоловіків. Про те, як жилося жінкам у той час та чи мали вони змогу займатися музикою і писати її запоріжцям розповідали під час лекції, що відбулася у “Книгарні Є” 17 вересня.
Тема жінок-композиторок і досі мало досліджена. Відомо, що жінки отримали право вступати у консерваторії та доступ до вищої музичної освіти лише наприкінці 19 століття, тому жінок, які писали музику є вкрай мало. За даними досліджень, у 16 столітті були згадки про понад 30 жінок, які писали музики (біьшість із них були італійками), у 17 столітті – про 90 жінок-композиторок, у 18 сторіччі – близько 150 авторок музичних творів, у 19 – близько 900.
У 16 столітті у Західній Європі при дворах музика набуває популярності, все більше людей починають професійно займатися музикою, поширеності набуває техніка співу по нотах. І саме в цей час до музичних занять долучають вже не тільки чоловіків, а й жінок. Звісно, спершу це були жінки із багатих сімей, які могли дозволити собі музичні заняття. Звісно, що більшість жінок-музиканток не були професіоналами та не мали змоги заробляти собі на життя музикою, натомість у чоловіків така можливість була. Попри це, вже у 16 столітті вийшли друком перші твори жінки-композиторки. Італійка Маддалена Казулана стала першою жінкою в історії твори якої були опубліковані, сталося це ще в 1566 році і було прикладом того, що жінка також може писати музику та видавати її. На жаль, інформації про цю жінку збереглося вкрай мало, тому невідомо з якими труднощами їй довелося зіткнутися на шляху до публікації. Однак у коментарі до свого першого видання жінка зазначила, що хоче показати світові пихату помилку чоловіків, у тому, що лише вони володіють інтелектуальними талантами і не вважають за можливе, що ними можуть бути обдаровані також і жінки.
Ще одна композиторка, якій вдалося увійти в історію музики – Франческа Каччіні. У 17 сторіччі була популярна професія придворного композитора, однак жінки не могли отримати цю роботу. Фрачнеска Каччіні – змогла. Також в історію музики вона увійшла як перша жінка-композиторка, що стала автором опери — це була комічна опера «Звільнення Руджеро».
Серед жінок-композиторок 18 століття слід відзначити Марію Терезію фон Парадіс – австрійську піаністку та авторку, яка була доволі популярною та відомою у свій час і відзначилася своїми чисельними гастролями. За легендою, свого часу Моцарт присвятив цій жінці концерт для фортепіано з оркестром № 18 сі-бемоль мажор. Пані Парадіс була відомою у віденських музичних колах, виступала зокрема перед французьким королівським подружжям Людовиком XVI і Марією Антуанеттою, англійським королем Георгом III і його дружиною Шарлоттою.
Як йшлося на лекції, тема жінок у музиці слабо досліджена, хоч наукові праці істориків музики є, але інформації все ж мало, особливо тією, яка б була доступною для широкого кола читачів. Варто розуміти, що жінок композиторок у 16-19 століттях було не так багато, згадок про них – відповідно також. Майже жодна жінка не увійшла в історію музики як першовідкривачка якогось стилю, жанру, музичного напряму, форми тощо. Безумовно, це пов'язано з тим, що майже до кінця 19 сторіччя жінки не могли навчатися у консерваторіях та здобувати вищу музичну освіту. Звісно, були й винятки, але це вкрай малий відсоток.
На думку лекторки, це ситуацію можна змінювати, і зараз дуже сприятливий час для цього, адже люди нарешті почали говорити про жінок-науковиць, жінок-мисткинь, жінок-архітекторок і про жінок-композиторок також.
“Наша історія переважно "чоловіча". Іноді складається враження, що раніше в житті не було місця жінкам. Але ми ж знаємо, що жінки були часто першовідкривачками наукових винаходів, талановитими лікарями тощо. Про це варто говорити, аби ми розуміли, яким було становище жінки у той чи інший період, із якими складнощами жінкам доводилося стикатися, аби досягти успіху, аби навчатися і працювати тощо”, – йшлося під час заходу.
Лекція пройшла у форматі розмови у приміщенні запорізької “Книгарні Є”. Подібні заходи відбуваються у книгарні кілька разів на тиждень. Організатори запрошують провести лекції різних місцевих істориків, митців, письменників тощо.
Цей матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED
Ольга Беца для “061”, фото зі сторінки “Книгарні Є”