26 березня 2022 року російські військові захопили будівлю Мелітопольського міського краєзнавчого музею разом із документами та тисячами експонатів, включно з унікальним скіфським золотом. Окупанти перетворили музей на інструмент пропаганди, а доля викраденої колекції досі залишається невідомою.
Inform.zp.ua розібрався, на якій стадії розслідування, що сталося із мелітопольським скіфським золотом, чому музей не встигли евакуювати до окупації та що робить Україна, щоб не допускати подібного у майбутньому.
Мелітопольський краєзнавчий музей має площу понад півтори тисячі квадратних метрів, до окупації його експозиції розташовувались на трьох поверхах. За даними департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА, там зберігалося понад 66 тисяч предметів, із них 50 610 – основного фонду музея.
Тут були унікальні археологічні колекції – від пізнього палеоліту до середньовіччя, зокрема знахідки з Кізіярської балки та Мелітопольського аристократичного кургану, скіфське золото. Також були представлені меблі й посуд ХІХ–ХХ століть, експозиції про Другу світову війну та про АТО. Можна було побачити і доісторичні знахідки: рештки мамонта, південного слона, шерстистого носорога та інші.
Як просувається справа щодо музею
18 травня 2023 року Запорізька обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України про порушення законів і звичаїв війни. Станом на зараз підозри по цій справі нікому не оголосили.
“Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Наразі налагоджена співпраця з громадськими організаціями з приводу з’ясування певних обставин події, пов’язаних із досудовим розслідуванням”, – зазначили у відповіді журналістам.
Що відбувається у музеї зараз
Після окупації Мелітополя окупаційна влада призначила директором Євгена Горлачова, який не мав досвіду роботи у музеях. Зазначимо, що він має подвійне громадянство і у лютому 2025 року Україна ввела проти нього санкції.
“Для мене ця тема була нова, але довелося запустити це підприємство. Залишилося в музеї, щоб ви розуміли, працювати з 32 осіб, шестеро. Шість залишилося, але вже колектив повний. Звичайно, кадровий голод є певний наукових працівників, тому що музейного наукового співробітника важко знайти”, – розповідав Горлачов в одному з інтерв’ю окупаційному медіа “За!ТВ”.
Російська влада використовує Мелітопольський краєзнавчий музей для розміщення експозицій, присвячених “приєднанню” Запорізької області до РФ, а також виставок російських музеїв і військової тематики. У закладі проводили виставки “От майдана до победы!”, “Освобождённые территории: путь к миру”, “Слеза памяти”, “Сокровищница России – Русский музей”, “Защитники земли русской”, а також церемонію нагородження бійців батальйону Судоплатова.
На базі музею минулого року відкрили “дитячий центр творчості” за участі міністерки культури РФ Ольги Любімової. Новостворений центр має мультимедійне обладнання і пропонує “3D-тури” по російських музеях.
На новому сайті Мелітопольського краєзнавчого музею, створеному вже під час окупації, вказано, що зараз там проводять виставки, присвячені війнам та оглядові екскурсії по музею. А для дітей організували виставку обгорток від цукерок і шоколаду.
На численних відео від окупаційного телеканалу “За!ТВ” можна побачити повні зали експонатів, а в одному із сюжетів – скіфське золото. Однак невідомо, скільки саме його зараз зберігається у музеї і чи дійсно воно є оригінальним.
“В Мелітопольському краєзнавчому музеї зникли всі фонди. Це скіфське золото, зброя, велика колекція різних нагород. Тобто наш фонд, який був тут, у Мелітополі, Запорізької області. Завдяки спецслужбам, працівникам, які залишилися працювати в музеї, все це було знайдено, все повернуто, все знаходиться на місці. Всі ці казки, що Росія прийшла, вкрала скіфське золото, все це вигадки і фантазії української сторони. Все знаходиться тут під чіткою охороною”, – заявляв Горлачов вже в іншому інтерв’ю телеканалу.
(Не) евакуйоване скіфське золото
За інформацією Департаменту культури Запорізької ОДА, до окупації у Мелітопольському краєзнавчому музеї зберігалося унікальне золото – 302 предмети загальною вагою понад 1 кілограм, зокрема 198 прикрас із Мелітопольського скіфського кургану IV століття до нашої ери. Після окупації міста у 2022 році українські посадовці робили суперечливі заяви про їхню долю.
Спочатку повідомлялося, що золото встигли евакуювати. Тодішній голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух заявив, що найцінніші експонати області були вивезені в безпечні регіони України.
“У березні найцінніше із Запорізької області було вивезено, повністю з усіх музеїв, те, що встановило собою історико-культурну цінність, в інші регіони України. Наразі відбувається друга хвиля евакуації менш цінних речей”, – казав Старух.
Тодішній директор департаменту культури Запорізької ОВА Владислав Мороко запевняв, що скіфське золото, про викрадення якого заявили окупанти, було лише копіями. Справжні артефакти, за його словами, нібито встигли евакуювати на початку війни разом з іншими музейними цінностями. Це не розголошували, щоб не наражати колекцію на небезпеку.
В інтерв’ю “Бабелю” у квітні 2022 року директорка краєзнавчого музею Лєйла Ібрагімова розповіла, що працівники власноруч ховали скіфське золото та інші експонати в підвалі серед будівельного сміття. Вона була здивована реакцією українських чиновників, які після викрадення колекції заявили, що в музеї нібито були лише копії, адже насправді це були справжні цінності, які працівники до останнього намагалися зберегти.
Наприкінці того ж місяця міський голова Мелітополя Іван Федоров публічно підтвердив факт крадіжки. А у травні 2022 року він повідомив, що російські окупанти залучали “експерта з Криму” для оцінки й ідентифікації колекції:
“Мав приїхати якийсь експерт з Криму, який повинен був робити оцінку цього скіфського золота, щоб розуміти його цінність, ідентичність, оригінальність і так і далі. Звичайно, це оригінальне скіфське золото, яке майже безцінне, тому що перш за все має історичну цінність”, – розповів тоді він.
Як повідомили журналістам Inform.zp.ua у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, офіційна інформація про евакуацію колекції з Мелітополя відсутня. Крім того, предмети з Мелітопольського краєзнавчого музею не були внесені до Державного реєстру національного культурного надбання України.
Робота над помилками
У 2024–2025 роках діяв проєкт RES-POL, який фінансувала Європейська комісія, щоб допомогти Україні посилити політику у сфері культури. Команда експертів розробляла правила та протоколи евакуації музейних колекцій. У роботі брали участь десятки фахівців, а всі напрацювання передали Міністерству культури.
Над цим працювала і Ольга Сагайдак – ключова експертка сектору культурна спадщина, голова правління Коаліції дієвців культури, з якою ми поспілкувались щодо українських музеїв та їхньої евакуації.
Чому музеї не евакуювали до початку вторгнення
За словами Ольги, евакуація музеїв – це політичне рішення, яке неможливе без оголошення воєнного стану. Напередодні вторгнення всі запевняли, що війни не буде, а тому евакуацію не готували.
Міжнародні партнери у 2022 році, теоретично, могли би надати транспорт, фінансування чи місця для зберігання, але в Україні не існувало правових механізмів для вивезення культурних цінностей у інші країни.
“В нас не було нормативно-правових документів, які би передбачали евакуацію за кордон. В нас взагалі такий інструмент не передбачений законодавством. В нас предмети музейні можуть вийняти за кордон тільки за обставин організації виставки, потенційного експонування, терміном не довше, ніж на три роки”, – пояснює експертка.
Важливість електронних документів
Як зазначають у Мінкульті, централізований облік музейних предметів українським законодавством не передбачений, тож кожен музей веде власну фондово-облікову документацію.
Водночас Ольга Сагайдак наголошує на важливості відцифрувати облікові книги, адже без них буде майже неможливо довести у міжнародних судах, що викрадені артефакти належали Україні. Вона пояснює це на прикладі деокупованого Херсона.
За даними Херсонської ОВА, росіяни пограбували там художній та краєзначий музеї. У художньому, що мав цифрові копії, змогли задокументувати втрату 10 тисяч експонатів. Його директорка Аліна Доценко, рятуючи цифрові файли музею, сховала флешку між ортопедичними поясами та, за її словами, проходила окупаційні блокпости під виглядом хворої бабусі. Тоді як директорка Херсонського обласного краєзнавчого музею Ольга Гончарова розповідає, що разом із приблизно 23 тисячами артефактів зникли й облікові списки та документи.
Зауважимо, що Міністерство культури РФ вже вносить дані про музейні експонати з тимчасово окупованих територій до Державного каталогу музейного фонду РФ – відкритої онлайн-бази, де можна переглядати інформацію про колекції. Мелітопольський краєзнавчий музей поки не з’явився в цьому реєстрі, однак у переліку вже є музей-заповідник “Кам’яна могила” із Запорізької області, хоч і без переліку експонатів.
“Те, що не не робили ми, вони зробили дуже швидко. І в них є план до 2027 року всі 90 (окупованих, – ред.) музеїв внести до своїх державних реєстрів”.
Що робить Мінкульт зараз
На початку 2025 року ГО “Коаліція діячів культури” надіслала міністру культури та стратегічних комунікацій Миколі Точицькому відкритий лист із вимогою негайно eвакуювати державний музейний фонд із загрожених областей та публічно відзвітувати про реальний стан його збереження. У листі наголошувалось, що понад три мільйони музейних предметів досі залишаються у небезпеці, а держава зобов’язана діяти відповідно до міжнародних зобов’язань і спеціальних норм щодо захисту культурних цінностей.
Після цього Міністерство культури оприлюднило позицію, що відповідальність лежить на обласних адміністраціях і музеях:
“Відповідальні за збереження та евакуацію культурних цінностей – обласні та Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ та організацій. Евакуація здійснюється в координації з МКСК”, – йдеться у повідомленні.
Однак, як підкреслила пізніше Ольга Сагайдак, це суперечить Постанові Кабміну №841, яка визначає, що саме міністерство разом із центральними та місцевими органами влади відповідає за планування евакуації культурної спадщини з районів можливих бойових дій.
Зараз Ольга пояснює, що в українських музеях досі немає єдиного затвердженого плану евакуації чи узгодженого протоколу дій. Частина закладів орієнтується на старі радянські інструкції 1970-х років, інші діють інтуїтивно або за усними рекомендаціями Міністерства культури:
“До цієї пори ці відповідальності не конкретизовані і часто перекидається відповідальність на когось, як м’ячик. На рівні держави немає чітких протоколів, в який момент має наступати евакуація”.
За її інформацією, зараз, на одинадцятий рік після вторгнення РФ, завершується розробка офіційного документа – постанови Кабінету Міністрів, яка має чітко визначити порядок дій під час евакуації: хто за що відповідає – музеї, обласні адміністрації чи Міністерство культури. Цей документ має встановити конкретні критерії ризику та механізм ухвалення рішення про евакуацію.
Зазначимо, що публічно про це почали говорити у квітні, коли перша заступниця міністра культури Галина Григоренко заявила, що процес евакуації культурних цінностей потребує оновлення, адже чинні інструкції щодо визначення їхньої цінності застаріли. Минулого місяця віцепремʼєрка – міністерка культури Тетяна Бережна повідомила, що міністерство все ще працює над створенням повної процедури евакуації із зон ризику та оновленням черговості. За її словами, нові правила мають дозволити в першу чергу вивозити найцінніші для держави об’єкти.
Ольга Сагайдак вважає, що всі музеї України мали би вже підготувати механізм евакуації та відцифрувати облікові книги, адже чекати на вказівки зверху – запізно. На її думку, відповідальність за збереження спадщини лежить не лише на державі, а й на громадах, бо музейні колекції – це частина локальної ідентичності. Активні громадяни можуть допомагати з пакуванням, логістикою та вимагати дій від влади. За її словами, евакуація фондів у прифронтових областях, де зараз зберігається близько 3,5 млн експонатів, є нагальною потребою.
“Тобто, я би дуже зверталася до громад – не чекайте, що хтось прийде і скаже: «Давайте евакуйовуватися. Готуйтеся до евакуації». Так, як в родині людина готується і має «тривожний рюкзак і валізку», так само треба робити і з культурною спадщиною”.
Цей журналістський матеріал створено в рамках проєкту «Важлива інформація для місцевих громад в Україні», реалізованого Fondation Hirondelle та IRMI за підтримки Swiss Solidarity. Висловлені думки належать винятково автору.
Автори тексту: Карина Сінько, Ерік Бринза
Сообщение Захоплення Мелітопольського музея: як Україна вчиться рятувати свою спадщину та розслідує її викрадення появились сначала на inform.zp.ua.