Я передає The New York Times, Міністерство оборони США активізувало зусилля щодо розширення військового доступу до Гренландії – черговий сигнал того, що інтерес президента Дональда Трампа до Арктики не згас. Пентагон веде переговори з Данією про використання трьох додаткових зон на острові, що стане першим розширенням американської присутності там за десятиліття. Які бази цікавлять США Генерал Грегорі Гійо, командувач Північного командування США, розповів на слуханнях у Конгресі, що військові прагнуть "розширеного доступу до різних баз у Гренландії" через зростання загроз та стратегічну важливість острова.
Йдеться про: Нарсарсуак на півдні Гренландії – там є глибоководний порт; Кангерлуссуак на південному заході – вже має довгу злітно-посадкову смугу, здатну приймати великі літаки; третє місце, яке поки не розголошується. Обидва об’єкти раніше були американськими базами (Нарсарсуак залишили у 1950-х, Кангерлуссуак – у 1990-х), але їхня військова інфраструктура значною мірою демонтована. Правова основа та позиція Данії США посилаються на американо-данський оборонний договір 1951 року, який надає американцям широкий військовий доступ.
Як зазначив генерал Гійо, "нам не потрібен новий договір – чинний є дуже всеосяжним і сприятливим для наших операцій". Данія опинилася у складному становищі. З одного боку, офіційний Копенгаген мусить консультуватися з Гренландією (автономною територією у складі Данського королівства), з іншого – відмовити США майже неможливо."Данія та Гренландія в принципі можуть сказати "ні" США, але на практиці ви ніколи так не робите.
Бо тоді США можуть представити дансько-гренландський контроль над островом як загрозу безпеці й заявити, що мають взяти контроль на себе", – пояснив дослідник Датського інституту міжнародних відносин Ульрік Прам Ґад. Що далі Пентагон поки не уточнює, скільки військових планує відправити. Генерал Гійо натякнув, що бази потрібні для сил спецоперацій та “морських спроможностей”.
Переговори тривають, і Данія поки не висувала жодних перешкод. Нагадаємо, Дональд Трамп неодноразово висловлював бажання придбати Гренландію. У 2025 році він погрожував "отримати острів будь-яким способом", що викликало дипломатичну кризу в Європі.
Ще у лютому 2026 року він заявив, що рамкова угода про купівлю острова майже узгоджена. Однак гренландська влада визначила для себе "червоні лінії" у переговорах зі США, наголосивши, що не допустять порушення своєї автономії.