Європейські країни готують запасний план на випадок, якщо США різко скоротять участь в обороні континенту або заблокують реакцію НАТО на загрозу з боку Росії. Про це пише The Economist. За даними видання, в європейських столицях обговорюють не формальну заміну НАТО новою організацією, а можливість використовувати існуючі структури та коаліції так, щоб Європа могла діяти навіть за обмеженої або політично заблокованої ролі Вашингтона.
Це питання стало гострішим на тлі політики адміністрації Дональда Трампа та скорочення американської військової присутності в Європі. Генерал Алексус Грінкевич, верховний головнокомандувач об'єднаними силами НАТО в Європі, заявив, що союзникам слід очікувати подальшого виведення частини американських сил у міру того, як європейський компонент альянсу стає сильнішим. Один із можливих елементів такого підходу — британська Об'єднана експедиційна сила, JEF.
До неї входять Велика Британія, країни Балтії, Нідерланди, Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія та Ісландія. Цей формат не є частиною НАТО, але створений як гнучка коаліція, здатна швидко реагувати на кризи в Північній Європі та регіоні Балтійського моря. Європейські експерти також говорять про необхідність планувати сценарії, в яких підтримка США буде обмеженою, затриманою або політично заблокованою.
European Policy Centre зазначає, що така підготовка не означає спробу витіснити США з НАТО, а є страховкою від можливого провалу стримування. Водночас ЄС уже розвиває власний оборонний трек. У рамках ReArm Europe / Readiness 2030 Єврокомісія заявляє про мету мобілізувати до 800 млрд євро на посилення оборони, розвиток європейської промисловості, протиповітряної та протиракетної оборони, дронів, кіберзахисту та військової мобільності.
Для України ця дискусія має пряме значення. Якщо Європа зможе швидше нарощувати власні оборонні потужності, це зменшить залежність Києва від політичних коливань у Вашингтоні. Але в короткостроковій перспективі можливе скорочення ролі США створює ризики, тому що Європа все ще залежить від американських можливостей у розвідці, далекобійних системах, ППО, логістиці та ядерному стримуванні.
Головне питання для Києва — чи встигне Європа закрити ці розриви до того, як американська підтримка стане менш передбачуваною. Саме тому європейський «Plan B» важливий не як заміна НАТО, а як спроба уникнути оборонного вакууму, яким могла б скористатися Росія. За матеріалами: The Economist, Military Times, European Policy Centre, European Commission