Війна на Близькому Сході знову показала слабке місце американської оборонної промисловості: для частини боєприпасів, броні та авіакосмічних компонентів США потрібен вольфрам, а світовий ринок цього металу значною мірою контролює Китай. Як повідомляє NBC News, Вашингтон шукає додаткові джерела вольфраму на тлі високого навантаження на військові запаси під час війни навколо Ірану. Проблема не лише в самому металі, а в тому, що його видобуток і переробка сконцентровані в руках головного стратегічного конкурента США.
Вольфрам використовують там, де потрібні висока щільність, твердість і стійкість до надвисоких температур. У цивільній промисловості це різальні інструменти, свердла та зносостійкі деталі. В оборонному секторі – бронебійні боєприпаси, елементи ракетних двигунів, броня наземної техніки, військова сталь та авіакосмічні компоненти.
За даними Геологічної служби США, у 2024 році Китай видобув близько 67 000 тонн вольфраму з приблизно 81 000 тонн світового виробництва. Тобто на Китай припало понад 80% глобального видобутку. Виробництво поза Китаєм, попри запуск нових проєктів в Австралії, залишалося близько 20% світового обсягу.
Для США це створює одразу дві проблеми. Перша – військова: американській оборонній промисловості потрібен стабільний доступ до матеріалів для поповнення запасів зброї. Друга – геополітична: Китай може використовувати контроль над критичними мінералами як важіль у торговельних і безпекових переговорах.
Пекін уже зробив такий важіль формальним. У лютому 2025 року Китай запровадив експортний контроль на низку матеріалів, зокрема товари, пов'язані з вольфрамом, телуром, бісмутом, молібденом та індієм. Офіційне пояснення – захист національної безпеки та виконання міжнародних зобов'язань із нерозповсюдження.
США намагаються зменшити залежність від таких ланцюгів. Із 2027 року американські оборонні закупівлі мають жорсткіше обмежувати використання певних матеріалів, якщо вони походять із Китаю, Росії, Ірану або КНДР. Для вольфраму обмеження охоплюватиме шлях від руди чи сировини до порошків, важких сплавів і компонентів, які містять такі сплави.
Пентагон також фінансує альтернативні джерела. У грудні 2024 року Міністерство оборони США виділило $15,8 млн канадській Fireweed Metals для прискорення розробки родовища Mactung у Юконі – одного з найбільших нерозроблених високоякісних вольфрамових родовищ у світі. У Пентагоні тоді прямо заявили, що США надмірно залежать від закордонних джерел вольфраму, а північноамериканське постачання має знизити один із критичних матеріальних ризиків.
Для України ця історія важлива через виробничу спроможність союзників. Якщо США одночасно підтримують Україну, стримують Китай, реагують на війну навколо Ірану й поповнюють власні запаси, вузькі місця в оборонних ланцюгах стають політичним і практичним ризиком. Навіть коли йдеться не про готову зброю, а про метал, дефіцит або контроль постачання може впливати на темпи виробництва боєприпасів і техніки.
Це не означає, що США негайно втратили доступ до вольфраму або що поставки зброї Україні прямо зупиняться через цей метал. Але сюжет показує, чому критичні мінерали стають частиною воєнної економіки: хто контролює сировину, той отримує додатковий вплив на оборонне виробництво. По матеріалах: NBC News, USGS