Новий прем’єр – шанс для України?

Найбільший вплив на життя українців має прем’єр-міністр, адже він очолює уряд, який опікується економікою та соціальною сферою країни. Президент може стати по-справжньому сильним тільки тоді, коли сформує свою депутатську більшість у парламенті й призначить власного очільника Кабміну. Але це вже називається узурпацією влади й призводить до одноосібного управління країною.

Самостійний та ефективний прем’єр-міністр може урівноважити будь-якого президента, протистояти узурпації влади та зберегти економічну стабільність. Такі повноваження голові уряду надає Конституція в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна.

Зауважимо, що в Україні Кабмін не складає повноважень перед новообраним президентом, водночас уряд автоматично йде у відставку при обранні нового парламенту. Оскільки вибори до Верховної Ради відбудуться цієї осені, тоді ж і буде переформатовано Кабмін.

Наразі змін на краще в житті країни та її громадян не передбачається – ніхто не має ілюзій щодо чинного уряду. Якщо новому президентові вдасться домовитися з парламентом, очільник офісу на Банковій зможе замінити в уряді двох міністрів – закордонних справ та оборони. Це його квота й сфера відповідальності – зовнішня політика та безпека.

Не президент, а уряд будує нові дороги й мости, регулює ціни на газ. Тож насправді від ефективності прем’єр-міністра залежать рівень життя українців. Важливо, щоб цю посаду займав політик, який уже має успішний досвід держуправління. В Україні таким антикризовим менеджером, здатним за короткий термін змінити ситуацію в країні, є лише Юлія Тимошенко.

Вона двічі очолювала уряд і досягла відчутних результатів, тому люди із вдячністю згадують лідера «Батьківщини». Це Тимошенко відібрала «Криворіжсталь» в олігархів і продала на прозорому аукціоні іноземному інвесторові за фантастичні 4,8 млрд доларів. Це вона знищила корупційні схеми в газовій сфері й підняла зарплати та пенсії, започаткувала виплати при народженні дітей, перейшла на прямі (без обласних і районних посередників) відносини держбюджету з громадами, що забезпечило їм фінансову незалежність від старших чиновників.

Позиція Юлії Тимошенко щодо ринку землі – проста й зрозуміла: спочатку слід облікувати всю ріллю, надати суттєву підтримку фермерам, знищити рейдерство й тільки після цього дозволити вільний обіг сільгоспугідь. Лідер «Батьківщини» називає землю надбанням всього українського народу й хоче, щоб нею володіли ті, хто на ній працює. Селяни пам’ятають, як за Тимошенко-прем’єра людям видавали сертифікати на приватизацію землі за рахунок держави. Не дарма під час останньої виборчої кампанії всі аграрні спілки підтримали Юлію Володимирівну.

Ніхто із колишніх очільників українського Кабміну не може похвалитися й десятою часткою того, що вдалося зробити лідеру «Батьківщини». А все тому, що Тимошенко не боялася йти проти системи, була рішучою й цілеспрямованою.

Нині Тимошенко, спільно із сотнею фахівців, підготувала стратегію розвитку під назвою «Новий курс України». Він містить покроковий план державних перетворень в інтересах простих людей.
«Цей документ зроблений не під вибори, а для України. Якщо ми – відповідальні політики, то зобов’язані реалізувати всі пропозиції й зробити Україну щасливою. У цьому я бачу покликання нашої команди», – стверджує лідер «Батьківщини».

Незалежно від підсумків президентських виборів Тимошенко пропонує змінити систему влади в Україні, щоб законодавчо унеможливити встановлення кимось із майбутніх президентів фактичної диктатури.
Лідер «Батьківщини» назвала законопроекти, які слід ухвалити для цього. Перше, це скасування недоторканності суддів, депутатів та президента, щоб вони безкарно не зловживали законом. Друге, запровадити пропорційну систему виборів до Верховної Ради. Це знищить мажоритарку, котра дає можливості для скуповування голосів на окрузі, а потім – для корупції в парламенті під час формування більшості.
Третє, Тимошенко вважає, що негайно потрібно ухвалити закон про імпічмент президента. Четверте – удосконалити законодавство про референдум, щоб люди мали реальний вплив на прийняття рішень. П’яте – проголосувати закон про відкликання депутатів із парламенту та з місцевих рад. Шосте – закон про тимчасові слідчі комісії, аби посилити контрольну функцію парламенту за виконавчою владою.

Тимошенко – цілком передбачуваний і відкритий прем’єр. Саме такий голова уряду нині потрібен Україні. А протестне голосування, продемонстроване на виборах президента, може дорого обійтися виборцям, адже, голосуючи проти когось, українці насправді голосують проти себе.

Одначе за декілька місяців розпочнеться парламентська виборча кампанія і ще можна все виправити: утворити у Верховній Раді патріотичну більшість і обрати надійного, чесного й ефективного прем’єр-міністра.

Андрій КОВАЛЕНКО