Морська блокада США вже б'є по торгівлі Ірану, але не гарантує швидкого економічного обвалу: Тегеран зберігає частину нафтових доходів, використовує запаси і одночасно тисне на світову торгівлю через контроль над Ормузькою протокою. Як пише DW, ключове питання для Вашингтона — не лише в тому, наскільки блокада болюча для Ірану, а й у тому, скільки часу США зможуть утримувати її без політичних, юридичних і ринкових втрат. Блокада іранських портів розпочалася 13 квітня за розпорядженням Центрального командування США і формально стосується суден, що заходять до іранських портів або виходять із них.
Економічний удар для Ірану значний, оскільки морська торгівля залишається основою його зовнішніх поставок, а нафта — головним джерелом валюти. За оцінками аналітиків, тривале обмеження експорту може посилити тиск на іранський ріал, інфляцію, бюджет і здатність режиму фінансувати силовий апарат. Але швидкий колапс не виглядає гарантованим.
За даними Al Jazeera, перед блокадою Іран встиг наростити експорт нафти й отримати додаткову виручку на тлі високих цін. Крім того, у Тегерана є плавучі запаси нафти, альтернативні схеми продажу сировини і можливість вибірково пропускати судна через Ормузьку протоку. Іран також намагається перетворити саму протоку на важіль тиску.
Після початку блокади Тегеран обмежив прохід іноземних суден і наполягає, що безпека Ормуза не може бути «безплатною», якщо США обмежують іранський експорт. Це створює ризик для поставок нафти і ЗПГ із Перської затоки, через яку в мирний час проходила значна частина світової енергетичної торгівлі. Для США проблема полягає в тому, що блокада не обов'язково працює як герметична ізоляція.
Iran International із посиланням на дані морських трекерів писав, що частина пов'язаних з Іраном танкерів продовжувала рух після початку блокади, а незалежні оцінки розходяться із заявами Вашингтона про повне перекриття потоків. Що довше триває блокада, то вищою стає ціна й для зовнішніх гравців. Китай та інші азійські покупці залежать від поставок через регіон, союзники США стикаються зі зростанням цін і страхових витрат, а сам Вашингтон отримує юридичний спір про те, чи є така операція продовженням війни без повноцінного схвалення Конгресу.
Для України це важливо через нафтові ціни, вартість пального, логістику й санкційну політику. Якщо блокада затягнеться й Ормуз залишиться нестабільним, світові ціни на енергоносії можуть залишатися високими. Це вдарить по імпортерах пального та посилить інфляційний тиск, але водночас може ускладнити торговельні схеми Ірану та його партнерів, зокрема країни, які допомагають обходити західні обмеження.
За матеріалами: DW, Al Jazeera, Iran International, CENTCOM