Президент Литви Гітанас Науседа попередив, що НАТО може зіткнутися з внутрішнім розколом, якщо союзники не виконуватимуть нові зобов'язання щодо збільшення оборонних витрат. Про це пише Politico. Йдеться про нову ціль НАТО щодо оборонних інвестицій.
Союзники домовилися довести витрати на оборону та пов'язані з безпекою напрями до 5% ВВП до 2035 року. За формулою НАТО, не менш як 3,5% ВВП має спрямовуватися на основні оборонні потреби та виконання військових цілей альянсу. Ще до 1,5% ВВП країни зможуть враховувати як витрати на критичну інфраструктуру, кіберзахист, цивільну готовність, стійкість і розвиток оборонної промисловості.
Для країн східного флангу НАТО це питання має не лише бюджетне, а й пряме військове значення. Литва, Латвія, Естонія та Польща вважають загрозу з боку Росії довгостроковою і вимагають, щоб альянс швидше переходив від політичних декларацій до реального посилення армії, ППО, боєприпасів та логістики. Литва вже заявляла, що у 2026–2030 роках планує виділяти на оборону від 5% до 6% ВВП.
Науседа називав це відповіддю на загрозу російської агресії та необхідним кроком для посилення стримування. Попередження литовського президента пов'язане з тим, що різні країни НАТО по-різному сприймають нову планку витрат. Для держав на кордоні з Росією це питання виживання і швидкості переозброєння, а для частини західних і південних союзників – важке бюджетне завдання, яке може потребувати скорочення інших витрат або збільшення запозичень.
Якщо частина союзників затягуватиме виконання зобов'язань, всередині НАТО може посилитися конфлікт між країнами, які вже різко збільшують оборонні бюджети, і тими, хто розраховує на більш м'який графік. Це здатне вдарити по політичній єдності альянсу в момент, коли Росія продовжує війну проти України і нарощує тиск на Європу. Водночас суперечка про витрати показує головний ризик: навіть за формальної єдності НАТО швидкість реального переозброєння залежатиме від національних бюджетів, політичної волі та готовності урядів пояснювати своїм виборцям ціну безпеки.