На тлі саміту НАТО в Анкарі Любляна залишається однією з найпроблемніших столиць для нового оборонного курсу альянсу: союзники вимагають різко наростити витрати, а словенський уряд обмежує зобов'язання повільнішим графіком. Словенія може стати єдиним членом НАТО, який помітно відставатиме від нових вимог альянсу щодо оборонних видатків. Про це повідомляє Bloomberg.
Тема стала особливо чутливою на саміті НАТО в Анкарі, де союзники обговорюють збільшення витрат на оборону та зниження залежності Європи від США. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вимагав від країн альянсу представити конкретні та переконливі плани досягнення нових цілей. За даними AP, нова логіка НАТО передбачає просування до рівня 5% ВВП: 3,5% мають йти на власне оборонні бюджети, ще 1,5% — на інфраструктуру та суміжні напрямки, важливі для безпеки, включаючи дороги, порти, кіберзахист і стійкість держави.
Словенія, однак, просувається повільніше. Уряд Роберта Голоба раніше заявляв, що його операційне зобов'язання — вийти на 2% ВВП на оборону цього року і поступово підвищити показник до 3% до 2030 року. Це нижче нового рівня, якого від союзників вимагає оновлена лінія НАТО.
Усередині Словенії питання оборонних витрат уже спричинило політичний конфлікт. У 2025 році в країні обговорювали референдуми щодо військових витрат і навіть щодо членства в НАТО, однак парламент пізніше скасував ці ініціативи. Спір засвідчив, що різке збільшення оборонного бюджету залишається непопулярною темою для частини словенської політики.
Для НАТО словенська позиція стає проблемою через загальний тиск США на європейських союзників. Президент Дональд Трамп вимагає, щоб країни альянсу не лише формально демонстрували зростання витрат, а й реально посилювали армії, закуповували озброєння та брали на себе більше відповідальності за безпеку Європи. Словенія не є ключовим військовим донором Києва, але її приклад показує ширший ризик: навіть після повномасштабного вторгнення Росії не всі європейські країни готові швидко перебудовувати бюджети під нову воєнну реальність.