Хто проти: як запорізькі нардепи голосували за медреформу

Попри очевидні переваги і нагальну потребу реформування медицини, є великий політичний опір змінам. За політичними силами, які чинять спротив, стоять олігархічні кола, близькі до фармацевтичного бізнесу, які роками наживалися на корупційних схемах та нераціональному використанні бюджетних коштів. 8 червня у Верховні Раді відбулося голосування за 2 законопроекти, які б мали дати старт медреформі. Однак один з них не був прийнятий, інший взятий тільки за основу. Рух «Сильні громади» спеціально для 061 спробував охарактеризувати суть цих законопроектів та проаналізувати, як голосували депутати Верховної Ради, які представляють інтереси мешканців Запорізької області.

В опитуванні “Індекс здоров’я. Україна 2016” проведеного КМІС (Київський міжнародний інститут соціології), українці вказали, що під час стаціонарного лікування у 97% випадках платили за ліки, у 83% – не отримали безкоштовних ліків, 68,7% – займалися самолікуванням, не звертаючись до лікаря.

Торік, посаду виконувачки обов’язків міністерства Охорони здоров’я була посіла Уляна Супрун, яка разом із командою розпочала реформу та розробила нову концепцію фінансування медичних закладів. Те, що запроваджує її команда, не нове, а взяте з міжнародного успішного досвіду. «Зміни, які ми пропонуємо, країни роблять раз у 50 років. Велика Британія обирала модель у 1948 році, знекровлена війною. Нікого з тих, хто запускав цю модель, уже немає в живих – а система продовжує ефективно лікувати всіх підданих королівства», – пояснює Супрун.

Ключовим законопроектом медичної реформи від команди Супрун, що був висунутий на голосування 8 червня, є "Про Державні фінансові гарантії щодо надання медичних послуг та лікарських засобів" №6327. У разі його неприйняття, впровадження медичної реформи розпочнеться 2021-2022 роках.

Основні кроки реформування медицини

Лейтмотивом реформи є зміна у підході до фінансування лікування. Держава платитиме гроші за конкретно надані послуги. Усі лікарські послуги ділитимуться на три рівні, перший з яких буде безкоштовний (сімейна, невідкладна, паліативна), другий – на принципі співоплати з чітко фіксованими цінами і третій – платні послуги із можливістю залучення коштів із державних програм.

«Ми починаємо платити не за те, що ви в лікарні – а за те, що вас лікують, тобто за конкретні медичні послуги, надані конкретній людині», – пояснює Супрун. Реформа передбачає фіксований для всіх громадян обсяг медичних послуг, які фінансово покриває держава. Важливим є перехід наміжнародні протоколи лікування та діагностики, щоб усі могли проконтролювати, що ці послуги надані якісно.

Реформа також передбачає відхід від «готівки у відносинах», тобто виключає хабарництво. Всі грошові потоки регулюватиме Національна служба здоров’я, яка завжди заплатить за лікування. І гроші «йтимуть за пацієнтом», тобто сплачуватимуться за кожну конкретні медичну послугу та лікарський засіб не залежно від регіону, де пацієнт отримав послугу. Також хабарі втратять сенс, пояснює Супрун, коли система почне працювати, й обсяги зроблять тарифи значно меншими, ніж люди зараз платять з кишені.

15 вересня щороку публікуватиметься єдиний для всіх Державний гарантований пакет медичних послуг та лікарських засобів з детальним описом.

Цей пакет передбачає невеликий «червоний список». Це такі медичні послуги, які не покриватимуться взагалі: естетична хірургія, стоматологія (окрім дитячої профілактичної та екстреної) та інші окремі послуги, які не загрожують життю та здоров’ю.

«Усе інше покривається всім однаково», – говорить Супрун. Так, на 100% покриватимуться послуги найбільшого "зеленого списку" – невідкладна допомога, лікування до 80% найпоширеніших звернень (первинна допомога) та паліативна допомога (люди, які невиліковно хворі, мають право гідно прожити останні дні життя).

«Це також означає, що коли ви зламали ногу, у вас стався апендицит або інше гостре запалення, у вас схопило серце на вулиці чи трапилось щось інше, що загрожує вашому життю та здоров’ю – вас заберуть до лікарні й лікуватимуть безкоштовно», – пояснює Супрун.

Існуватиме також «синій список». Так, за ним закон гарантує часткове покриття – співоплату. У разі планової операції або лікування високої вартості кожен громадянин незалежно від його матеріального стану отримає однаковий рівень захисту. При встановленні діагнозу, кожен пацієнт буде знати, скільки повинна сплатити держава, а скільки повинен доплатити він сам за встановленим єдиним тарифом. «Ніхто не зможе примусити вас заплатити більше. І ця сума за рахунок обсягів буде значно менша, ніж українці платять зараз», – Супрун.

Важливим є те, що кожен громадянин зможе обрати свого власного сімейного лікаря, укласти з ним угоду. А держава йому платитиме за кожного пацієнта. Чим більше пацієнтів піде до конкретного лікаря, тим більший той матиме заробіток. Відповідно, низько кваліфіковані лікарі, кількість пацієнтів у яких зменшиться, дбатимуть про професійний розвиток.

Варто сказати, що бюджетні установи охорони здоров’я матимуть право реорганізовуватися, самостійно розпоряджатися своїм бюджетом та залучати кошти приватних фондів, благодійних та громадських організацій.

Лікарі зможуть самостійно обирати місце роботи на ринкових засадах за контрактом. Керівник автономного медичного закладу зможе укладати контракт з таким спеціалістом на суму, що не фіксується державою, а залежить лише від кваліфікації лікаря.

Для того, щоб затвердити концепцію медичної реформи та розпочати її фінансування, потрібно, щоб депутати прийняли два законопроекти. Проект закону №6327, який описує суть реформи, в Парламенті прийняли тільки за основу. Його підтримали 227 депутатів. Під час наступного етапу буде відбуватися постатейне обговорення і прийняття законопроекту у другому та третьому читаннях. Після цього законопроект може бути прийнято в цілому та направлено на підпис до Президента України. Тоді законопроект стане законом і набуде чинності.

Другий законопроект – «Про внесення змін до Бюджетного кодексу» № 6329, завдяки якому має запрацювати перший, відхилено та знято з розгляду. За нього проголосувало тільки 163 депутати замість потрібних 226. Відповідно, його не зможуть тепер внести на поточній чи наступній сесії. Мета цього законопроекту – зібрати усі гроші, які гарантовані державою на лікування в єдиний пул на казначейському рахунку та виділяти їх при потребі напряму лікарням за надані послуги, а не як це було досі на утримання лікарень, незалежно від того чи працюють вони на повну, чи ні.

«Законопроект вносив необхідні для фінансування усіх цих нововведень правки до бюджету. Без цього реалізація головного принципу реформи "гроші йдуть за пацієнтом" є неможливою… Без змін до Бюджетного кодексу зміни до основ законодавства у сфері охорони здоров'я, скажімо так, безглузді", – пояснює директорка програмної ініціативи Громадське здоров'я Фонду "Відродження" Вікторія Тимошевська

Під час голосування реформу не підтримали «Опозиційний блок», «Батьківщина», «Радикальна партія Ляшка». Вибір членів цих партій був продиктований загальною позицією фракції, впливові люди з якої мають власні інтереси і зацікавлені у тому, щоб стара корупційна система існувала й далі. Вони опускаються до маніпуляцій: ніби то в країні сьогодні є безкоштовна медицина. З їхньої подачі запускаються міфи, на кшталт: медицина стане дорогою, закриються лікарні, доведеться плати двічі: хабар лікарю і в касу, тощо.

Крім того, депутати від таких політичних сил, як "Партія "Відродження", "Воля народу", а також позафракційні, голосуючи за зміні до Бюджетного кодексу, відзначилися переважно тим, що були або відсутні, або ж не голосували.

На думку експерта з реформи системи охорони здоров'я Реанімаційного пакету реформ Олександра Ябчанки, обіцянка заступника фракції "Блок Петра Порошенка" Сергія Березенка, що проекти приймуть в першому читанні, не здійснилася через побоювання народних депутатів брати на себе відповідальність за вкрай масштабну реформу системи охорони здоров'я.

"Голосування за перший законопроект свідчить, що нардепи відчувають суспільний тиск щодо необхідності реформи, тому вони задекларували свою підтримку спочатку, знявши з себе відповідальність, коли вже йшлося про зміни до Бюджетного кодексу", – пояснює експерт.

Він також наголосив, що якщо провал реформи зможе викликати суспільний резонанс, то друга спроба провести законопроект через Верховну Раду може відбутися успішно. Попередня реакція соціальних мереж на голосування, на його думку, вказує – тиск суспільства на Парламент буде сильним.

Так, дійсно, підтримка громадянами медичної реформи вилилась у всеукраїнські акції #вимагаю_медреформу, які пройшли перед голосуванням народними депутатами за вищезазначені законопроекти. Наприклад, під час акції «Година смерті», яка відбулася в 55 містах України, представники пацієнтських організацій та активісти звернулися до народних депутатів з вимогою підтримати медичну реформу в Україні та проголосувати за відповідний пакет законопроектів. В Запоріжжі вона відбулася 6 червня. Під час акції люди лягали на землю, а їхні силуети обводили крейдою. Таким чином, активісти звернули увагу на те, що щогодини від різних захворювань в Україні помирає 67 людей. Акцію проводили БО “Мережа”, БФ “Пацієнти України”, рух “Сильні громади”, ГО “Агенти змін”, БО «Мережа 100 відсотків життя. Запоріжжя».


Ми проаналізували, як депутати – представники Запорізької області (мажоритарними та ті, що пройшли по списку від партій) голосували за медичну реформу.

Всього народних депутатів, закріплених за округами Запорізької області у Верховній Раді – 10. Область має представників від чотирьох партій: «Блок Петра Порошенка», «Воля народу», «Опозиційний блок», «Народний фронт». Всі депутати є мажоритарниками, крім одного, що йде по списку від партії «Народний фронт» Олександра Романовського.

Партію «Блок Петра Порошенка» представляють по області 5 депутатів: Петро Сабашук, Ігор Артюшенко, Микола Фролов, Сергій Валентиров. Вадим Кривохатько. Усі депутати від цієї партії, крім відсутнього Кривохатька, підтримали медреформу, проголосувавши за обидва законопроекти «за».

Підтримав реформу також депутат від «Народного фронту» Олександр Романовський, що є єдиним представником партії.

А ось депутати від партії «Воля народу» відзначились пасивним ставленням до змін в системі охорони здоров’я. Тільки Олександр Пономарьов віддав свій голос «за», і, на жаль, тільки за один законопроект – 6327. За зміни до бюджетного законодавства не голосував. Вячеслав Богуслаєв та Володимир Бандуров вирішили не відвідувати засідання.

Годі щось говорити про представника «Опоблоку» Євгена Балицького, який, будучи присутнім, не голосував. Як зазначалось вище, вся партія проігнорувала реформу.

Як видно, активність депутатів від округів Запорізької області в голосуванні за медреформу залишає бажати кращого. Тільки половина з них проголосувала за обидва законопроекти: БПП та «Народний фронт». Представники «Волі народу» від Запоріжжя по суті ж вчинили так як і решта депутатів партії: законопроект про зміни до бюджетного законодавства більшість проігнорували, не з’явившись на засідання або ж не проголосувавши.

Що це означає?

Якщо законопроект про зміни до бюджету не приймуть на наступній сесії, то запуску реформи в 2018 не варто сподіватись. Відповідно, не розрахують Державний гарантований пакет, зарплати сімейним лікарям не підвищать у 2018 році, реформу спеціалізованої допомоги запустять тільки в 2020-му.

Наступний пленарний тиждень, де депутати можуть прийняти усі необхідні законопроекти, які дадуть старт реформі, починається 11 липня. Уляна Супрун, за її словами, повторно вноситиме законопроект зі змінами до Бюджетного кодексу та вимагатиме ухвалити їх до кінця поточної сесії.

Не проголосувати за медичну реформу, значить не виправдати довіру народу. «Більшість соціологічних опитувань свідчать про те, що зміни у системі охорони здоров'я належать до трійки найбільш болючих тем в Україні, а ЗМІ приділяють висвітленню цієї теми значну увагу, показуючи політиків, які блокують реформу. В таких умовах проголосувати проти буде кроком до політичного самогубства», – пояснює Директорка програмної ініціативи Громадське здоров'я Фонду "Відродження" Вікторія Тимошевська.

Постає також питання: як ми збираємось інтегруватися до європейської спільноти, з її стандартами якості, рівнем захищеності населення, продовжуючи далі нераціонально використовувати кошти, байдуже ставитись до здоров’я людей, привчати їх давати хабарі медикам, позбавляти права самим обирати лікаря, а лікарю отримувати відповідний до свого рівня професіоналізму дохід?

Олександр Цахнів, рух «Сильні громади», для 061.ua