В Ізраїлі нова хвиля протестів ультраортодоксальних євреїв проти призову до армії переросла в перекриття доріг, сутички з поліцією та арешти. Приводом стали затримання студентів релігійних навчальних закладів, які ухилялися від служби в ЦАХАЛі після отримання повісток. Найбільш резонансний епізод стався в Ашкелоні 28 квітня.
Учасники радикальної ультраортодоксальної «Єрусалимської фракції» проникли у двір будинку начальника військової поліції ЦАХАЛу, бригадного генерала Юваля Яміна. За даними ізраїльської поліції, сім'я офіцера в цей момент перебувала вдома, а сам він був відсутній. Після інциденту затримано 25 підозрюваних, зокрема неповнолітніх.
Того ж дня протести відбулися і в інших районах Ізраїлю. Демонстранти перекривали трасу №4 в районі Бней-Брака, спалювали ізраїльські прапори та скандували гасла проти служби в армії. Наступного дня кілька сотень харедім з тієї ж групи заблокували головний в'їзд до Єрусалима, паралізувавши рух на кілька годин.
Поліція розігнала протестувальників, зокрема із застосуванням водометів. Новий сплеск протестів збігся з поновленням армією активних затримань ухилянтів. За даними Ynet, ЦАХАЛ повернувся до таких заходів після паузи, що почалася на тлі війни з Іраном.
Серед безпосередніх приводів ізраїльські ЗМІ називають затримання студента єшиви в Єрусалимі та арешт молодого хареді в Герцлії. Israeli ultra-Orthodox Jewish men block the north access to the city of Jerusalem during a protest against military draft. Discontent among the ultra-Orthodox community grew after Israel's High Court of Justice ordered the state to cut financial benefits to ultra-Orthodox Jews… pic.twitter.com/cHhgNXznSt— AFP News Agency (@AFP) April 30, 2026 Конфлікт навколо служби ультраортодоксальних євреїв став одним із найгостріших внутрішніх питань в Ізраїлі.
Верховний суд 26 квітня зобов'язав владу посилити тиск на ухилянтів: скоротити для них частину соціальних пільг і розпочати реальні кримінальні процедури. Суд зазначив, що держава не виконала попередні рішення щодо застосування закону до тих, хто отримав повістки, але не з'явився на службу. Історично студенти ультраортодоксальних єшив десятиліттями фактично користувалися масовими відстрочками від служби, пояснюючи це тим, що вивчення Тори є їхнім релігійним обов'язком.
Однак після війни в Газі та зростання навантаження на армію цей статус-кво опинився під сильним тиском. В Ізраїлі харедім становлять близько 13% населення, а армія, за даними ізраїльських та міжнародних ЗМІ, надіслала десятки тисяч повісток чоловікам із цієї громади. При цьому реальні темпи призову залишаються низькими, що посилює роздратування серед світської частини суспільства та резервістів.
Політично питання небезпечне і для уряду Беньяміна Нетаньяху. Ультраортодоксальні партії вимагають закріпити звільнення студентів єшив від служби, тоді як суд і значна частина суспільства наполягають на рівномірному розподілі військового навантаження. Тому кожен новий арешт ухилянта швидко перетворюється не лише на локальний протест, а й на частину ширшої кризи між релігійними партіями, армією, судами та світською більшістю.
Український контекст відрізняється принципово. В Україні немає окремої системи масових відстрочок для ультраортодоксальних євреїв за ізраїльським зразком. Мобілізація поширюється на громадян України за загальними правилами: передусім на військовозобов'язаних чоловіків 25–60 років, визнаних придатними до служби та які не мають відстрочки або бронювання.
Релігійна належність сама по собі не звільняє від мобілізації. Для священнослужителів, включаючи представників різних конфесій, в Україні діє окремий механізм бронювання через релігійні організації, визнані критично важливими, але це не етнічна і не громадська пільга. Йдеться про посади та трудові відносини в релігійних організаціях, а не про право всієї релігійної групи не служити.
За матеріалами: Times of Israel, Ynet, The Jerusalem Post